вискалювати
виска́лювати (вискаля́ти) / ви́скалити зу́би, зневажл. Сміятися або посміхатися. Полюбила москаля, Та ще й зуби вискаля! (Т. Шевченко); — А парубкам з дівчатами сідати? — питав один парубок, вискаливши зуби (Г. Квітка-Основ’яненко); Він знову приносить півторбини оладків, канючить, вискаливши зуби: “Федоте, зроби шаблю” (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вискалювати — виска́лювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- вискалювати — -юю, -юєш і рідко вискаляти, -яю, -яєш, недок., вискалити, -лю, -лиш, док., перех. Розсуваючи губи, відкривати, показувати (зуби). Вискаляти зуби. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вискалювати — (зуби) див. скалити Словник чужослів Павло Штепа
- вискалювати — ВИСКА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, рідко ВИСКАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́СКАЛИТИ, лю, лиш, док., що. Те саме, що вишкіря́ти. Вони [гості] навперебій почали лякати дитину, роблячи страшні очі, викривляючи обличчя, вискалюючи зуби (О. Словник української мови у 20 томах
- вискалювати — ВИШКІРЯ́ТИ (про зуби, ікла — розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати), ВИШКІ́РЮВАТИ, ВИЩИРЯ́ТИ, ВИСКА́ЛЮВАТИ, СКА́ЛИТИ рідше, ОЩИРЯ́ТИ рідко, ЩИ́РИТИ, ВИСКАЛЯ́ТИ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИ рідше, ОСКАЛЯ́ТИ рідше, ОШКІРЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- вискалювати — ВИСКА́ЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ВИСКАЛЯ́ТИ я́ю, я́єш, недок., ВИ́СКАЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Розсуваючи губи, відкривати, показувати (зуби). Вони [гості] навперебій почали лякати дитину, роблячи страшні очі, викривляючи обличчя, вискалюючи зуби (Донч. Словник української мови в 11 томах