1. Словник синонімів української мови

вихователь

ВИХОВА́ТЕЛЬ (людина, що виховує, навчає дітей і молодь), МЕ́НТОР заст.; ГУВЕРНЕ́Р заст. (домашній вихователь у дворянських родинах). — Взагалі я бачу, що треба запросити тобі кращого вихователя (З. Тулуб); Мій ментор.. має можливість водити мене у найкращі місця без всякого страху (М. Рильський); Ви були для них за доброго безплатного гувернера (А. Кримський). — Пор. 1. учи́тель.

УЧИ́ТЕЛЬ (ВЧИ́ТЕЛЬ) (особа, що навчає в школі, училищі, приватно і т. ін.), ПЕДАГО́Г, ВИКЛАДА́Ч, НАВЧИ́ТЕЛЬ заст., ПРОФЕ́СОР зах., МЕТР книжн., заст.; РЕПЕТИ́ТОР (той, хто проводить додаткові заняття з ким-небудь). В село до них приїхав новий учитель (М. Стельмах); Справжній педагог не може бути ремісником (О. Донченко); Викладач математики; — Моя дочка Анеля, — говорить пан Адам. — Пан Віктор, навчитель Стася... (М. Коцюбинський); Старший брат учитель (чи, як тут кажуть, професор) (Леся Українка); Михайль — мій колишній метр (Ю. Яновський); Було вирішено, що Михайлик і Леся навчатимуться вдома з репетитором (М. Олійник). — Пор. 1. вихова́тель.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихователь — вихова́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вихователь — [виеховатеил'] -л'а, ор. -леим, м. (на) -леив'і/-л'у, мн. -л'і, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  3. вихователь — -я, ч. Людина, яка виховує, навчає дітей і молодь, прищеплює їм навички і правила поведінки, певні погляди. || Педагог, який стежить у певному закладі за поведінкою дітей і відповідно її спрямовує. || Той, хто спрямовує силу свого впливу на виховання класу, суспільства і т. ін. в певному напрямі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вихователь — Виховач, (вона) виховачка, виховник, (вона) виховниця, див. наставник, ментор, смотритель Словник чужослів Павло Штепа
  5. вихователь — ВИХОВА́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто займається вихованням кого-небудь. [Мотря:] Це миргородський полковник, вихователь гетьманича Юрася (Л. Дмитерко); З наказу Нерона вбито сотні людей, навіть його .. вихователя – видатного філософа Сенеку (М. Словник української мови у 20 томах
  6. вихователь — ВИХОВА́ТЕЛЬ, я, ч. Людина, яка виховує, навчає дітей і молодь, прищеплює їм навики і правила поведінки, певні погляди. [Мотря:] Це миргородський полковник, вихователь гетьманича Юрася (Дмит. Словник української мови в 11 томах