вихритися

ВИ́ХОРИТИСЯ (здіймати сніг, пил і т.ін., утворюючи вихор), ВИ́ХОРИТИ, ВИ́ХРИ́ТИ, ВИ́ХРИ́ТИСЯ, КРУТИ́ТИСЯ рідше. Перед його очима куйовдилась денна завірюха, крутилась, вихорилась (Панас Мирний); Хоч вихорить час від часу метелиця, та над широкими просторами шугають уже теплі вітри (з газети); З темних піль Вихрила сніжна заметіль (А. Малишко); І летить метелиця, І лапатий сніг. Вихриться і стелиться, Падає до ніг (Л. Первомайський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихритися — ви́хри́тися 1 дієслово недоконаного виду крутитися ви́хри́тися 2 дієслово недоконаного виду стояти вихором Орфографічний словник української мови
  2. вихритися — I див. вихоритися I. II див. вихоритися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихритися — ВИ́ХРИ́ТИСЯ¹ див. ви́хоритися¹. ВИ́ХРИ́ТИСЯ² див. ви́хоритися². Словник української мови у 20 томах
  4. вихритися — див. крутитися Словник синонімів Вусика
  5. вихритися — ВИ́ХРИ́ТИСЯ¹ див. ви́хоритися¹. Словник української мови в 11 томах