вихід

ВИБУТТЯ́ (залишення місця роботи, перебування, проживання), ВИ́ХІД, ВИ́ЇЗД. У зв'язку з вибуттям саперного батальйону з міста Славгорода, депутатський мандат Кузнецова механічно втратив силу (А. Головко); По виході з війська Федькович пізнав у Чернівцях русина-патріота П. Кобилянського (Леся Українка); Після виїзду Харитона Макаровича Марія Гнатівна переїхала до дочки (А. Хижняк).

ВИ́ХІД (можливість, спосіб вийти зі складного, загрозливого становища), ПОРЯТУ́НОК, ЯРМІ́С діал. Немає становища у житті, з якого б людина не знайшла виходу (А. Головко); Він ясно усвідомив, що порятунку не буде, коли собака нанюхає його схованку (Ю. Яновський); — Коли б наша старшина не так запаніла, то ми б знайшли ярміс (С. Добровольський). — Пор. 1. лазі́вка.

ЛАЗІ́ВКА (хитрий прийом для виходу зі скрутного становища), ПРОЛА́ЗКА, ВИ́КРУТ розм. Шукати лазівки, щоб уникнути поразки; В кожному слові і літері якась недомовка або пролазка, яку можна тлумачити в потрібний бік (З. Тулуб); Небезпека бути викритим.. "дамокловим мечем" висіла над ним. Поки й тут не придумав хлопець викрут (А. Головко). — Пор. 1. ви́хід.

ПОЯ́ВА (когось, чогось де-небудь), ПОЯ́ВЛЕННЯ рідше, З'Я́ВА розм., З'Я́ВИЩЕ розм., З'ЯВЛЕННЯ розм. рідше; ПРИПЛИ́В (великої кількості когось, чогось); ВИ́ХІД (також дійової особи на сцені). З появою Антона Герасимовича вчителі одразу стають поважними (О. Гончар); — І що ж, Несторе? — звернувсь я, щиро врадуваний його появленням. — Як поживаєте? (О. Кобилянська); Святкує нарешті душа його, коли син отак, як зараз, сидить під тополями у чабанському товаристві, самою своєю з'явою змінивши одноманітність батькового життя (О. Гончар); Притаїлось все, пополохалось Перед з'явищем тучі грізної: Вітерець ущух, — ані подиху, Змовк веселий гай — ані шелесту (М. Старицький); З'являється Острожин.. Орест при його з'явленні робить прикрий рух (Леся Українка); Нині дуже великий приплив авторів до редакції (Т. Масенко); (Лучицька:) О! То я вспію, — ще багато часу... мій вихід останній (М. Старицький). — Пор. прибуття́.