1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вихід

ви́хід

-ходу, ч.

1》 Рух звідки-небудь назовні, за межі чогось.

|| Вибуття звідки-небудь, залишення чогось. Вихід у море.

Вихід у стрілку бот., с. г. — перетворення стебла рослин у процесі росту на трубку, стрілку.

Вихід з процедури (у мовах програмування) — мовна конструкція, що позначає кінець послідовності виконання операторів процедури.

2》 перен. Форма прояву, виявлення (звичайно про почуття).

3》 Поява кого-небудь десь, прихід кого-небудь кудись.

|| Поява на сцені дійової особи.

|| Надходження в продаж із друку (книги, журналу і т. ін.).

Вихід на ринок — перша пропозиція своїх товарів на ринку.

4》 Місце, яким виходять чи яким можна виходити назовні з чого-небудь, звідкись, або отвір, крізь якого може щось виходити.

5》 перен. Можливість, спосіб вийти із складного важкого становища, позбутися небезпеки і т. ін.

6》 Кількість вироблених, вирощених і т. ін. продуктів.

7》 Оголення гірських порід, пластів.

|| Те, що виступає на поверхню.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихід — ви́хід іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вихід — (звідки) вибуття, (у море) відплиття; (військ) г. вимарш; (на кін) поява, прихід; (єдиний) шанс, можливість, спосіб, рада; (руди) виробіток, видобуток. Словник синонімів Караванського
  3. вихід — див. вхід Словник церковно-обрядової термінології
  4. вихід — [вих'ід] -ходу, м. (на) -ход'і, мн. -ходие, -ход'іў Орфоепічний словник української мови
  5. вихід — ВИ́ХІД, ходу, ч. 1. Рух звідки-небудь назовні, за межі чогось. – Кажу ж: сидить собі в хаті. Ото тільки й виходу у нього, що служба (Панас Мирний); Юра звів голову догори і наставив вуха до вікон. Словник української мови у 20 томах
  6. вихід — (-ходу) ч.; нарк. Процес витягування чистої речовини з сировини за допомогою розчинника. ПСУМС, 14. Словник жарґонної лексики української мови
  7. вихід — вихо́дити / ви́йти в світ. Видаватися, друкуватися. Ті нечисленні українські книжки, які тоді (у 80-х роках) виходили в світ, друкувалися майже виключно в Києві (В. Самійленко). ви́хід у світ. Фразеологічний словник української мови
  8. вихід — ВИБУТТЯ́ (залишення місця роботи, перебування, проживання), ВИ́ХІД, ВИ́ЇЗД. У зв'язку з вибуттям саперного батальйону з міста Славгорода, депутатський мандат Кузнецова механічно втратив силу (А. Словник синонімів української мови
  9. вихід — Ви́хід, -ходу, -ходові; -ходи, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. вихід — ВИ́ХІД, ходу, ч. 1. Рух звідки-небудь назовні, за межі чогось. — Кажу ж: сидить собі в хаті. Ото тільки й виходу у нього, що служба (Мирний, III, 1954, 146); Юра звів голову догори і наставив вуха до вікон. Словник української мови в 11 томах
  11. вихід — Ви́хід, -ходу м. Выходъ. Твій вхід і вихід в його буде од нині і довіку певен. К. Псал. 290. Словник української мови Грінченка