вихід

ВИ́ХІД, ходу, ч.

1. Рух звідки-небудь назовні, за межі чогось.

– Кажу ж: сидить собі в хаті. Ото тільки й виходу у нього, що служба (Панас Мирний);

Юра звів голову догори і наставив вуха до вікон. Ні, там було все тихо і спокійно, його виходу ніхто не помітив (Ю. Смолич);

// Вибуття звідки-небудь, залишення чогось.

Після виходу пересельців стало на селі трохи просторіше (Грицько Григоренко);

Вихід когось із ув'язнення на волю був незвичайною подією в житті камери (П. Колесник).

2. перен. Форма вияву (звичайно про почуття).

Я рішаюсь уперто дивитись на панну Анелю. Се грубо, я розумію, але я хочу, се вихід для злості, що кипить в мені (М. Коцюбинський);

Інші йдуть то до ясно освітленої церкви, то до темного цвинтаря, щоб дати вихід радісному екстазу (М. Грушевський);

Горе її, знайшовши собі вихід у тужливому лементуванні, не знало впину, не знало перепони (Ю. Бедзик).

3. Поява кого-, чого-небудь десь.

Поздоровляю з виходом на повітря (М. Коцюбинський);

Туди [на другий поверх] вели широкі сходи, в кінці яких була людна палата, де звичайно збирались ті, що ждали виходу княгині (С. Скляренко);

* Образно. Рік 1961-й був роком виходу людини в Космос (з публіц. літ.);

// Поява на сцені дійової особи.

[Лучицька:] О! То я вспію, – ще багато часу... мій вихід останній. Добре, що я маю звичку дома одягати костюм. (Починає гримуватися.) (М. Старицький);

Мене ще ніколи не зустрічали оплесками при першому виході (Ю. Смолич);

// Надходження у продаж, у бібліотеки із друку (книги, журналу і т. ін.).

Перша книга! Перший “Кобзар”. Як нетерпляче чекає його виходу Тарас (О. Іваненко);

Вихід книги про історію львівського дому Михайла Грушевського став доречним напередодні відкриття у Львові Державного меморіального музею М. Грушевського (із журн.).

4. Місце, через яке виходять або через яке можна виходити назовні з чого-небудь, звідкись.

Одскочивши од вікна, вона кинулась до виходу (М. Коцюбинський);

Тепер військо, поділившись на купки, почало охоплювати всі виходи із села (М. Стельмах);

Дим стелився попід просмаленим дахом, шукав виходу, крізь який можна б вирватися на простір, виїдав очі (І. Чендей).

5. перен. Можливість, спосіб вийти зі складного, тяжкого становища, позбутися небезпеки і т. ін.

І їду я відціля все для того ж: шукати виходу з цього тупика, з цієї буденної мізерії (М. Хвильовий);

Втікати? Але як? Тамара питала про це, Зара розводила руками. Вона не знає, як це зробити, але втеча – єдиний вихід (А. Хижняк).

6. Кількість вироблених, вирощених і т. ін. продуктів, товарів.

Ягоди аронії добре віддають сік – вихід його становить близько 80 відсотків від ваги плодів (з наук.-попул. літ.);

Бактерії роблять клейкою поверхню, і в процесі перероблення волокна заплутуються. Зменшується вихід прядива, збільшуються відходи (із журн.).

7. Оголення гірських порід, пластів.

При виході на поверхню тверді гірські породи інтенсивно руйнуються (з наук.-попул. літ.);

// Те, що виступає на поверхню.

Дід згадав стару науку, розкопав на березі Сугаклею вихід граніту на поверхню (Ю. Яновський);

На Житомирщині виходи гранітів на поверхню землі зумовлюють подекуди підвищений природний фон радіації (з наук.-попул. літ.).

(1) Ви́хід у мо́ре, мор. – відплиття судна від берегів у відкрите море, відбуття в рейс.

Повідомлення про загибель човна спричинилось до відміни наказу про вихід у море інших есмінців (М. Трублаїні);

Перед виходом катера в море командир має коротку ділову розмову з начальником загону (О. Донченко);

Хоч капітан аж зубами скреготів, а змушений був брязнути гаманцем і позолотити ручку командиру стражі, і зразу ж отримали дозвіл на вихід у море (Ю. Логвин).

△ (2) Ви́хід з громадя́нства, юр. – позбавлення, втрата правової і політичної належності особи до певної держави з припиненням поширення дії на неї державних законів та відсутністю встановлення її громадських прав і обов'язків.

Вихід з громадянства України не допускається, якщо особу притягнуто до кримінальної відповідальності (з мови документів);

Право громадянина на вихід з громадянства випливає з Міжнародного пакту про громадянські та політичні права і передбачається законами більшості країн світу (з публіц. літ.);

(3) Ви́хід на ри́нок, екон. – перше пропонування своїх товарів, послуг на ринку.

Дійсно, вихід на ринок з новою продукцією є дуже важливим кроком, який за підтримки належної рекламної кампанії може суттєво вплинути на зростання продажів та створення позитивного інноваційного іміджу компанії (з наук.-попул. літ.);

Необхідно шукати ефективні шляхи виходу на ринок високотехнологічних виробів (з газ.);

(4) Ви́хід у стрі́лку (у тру́бку), бот., с. г. – перетворення стебла рослини у процесі росту на стрілку, трубку (перев. про злаки).

Яйцекладка в мух відбувається під час виходу ярих злаків у трубку (з наук. літ.);

Забур'янені гірчаком сходи озимої пшениці до виходу їх у стрілку обприскували бутиловим ефіром (з наук.-попул. літ.);

Робо́та ви́ходу див. робо́та.

◇ (5) Ви́хід за ра́мки (за ме́жі) чого – відсутність обмеження чим-небудь.

В. І. Вернадському були притаманні не тільки глобальність мислення, а й вихід за рамки експериментальної науки (з наук.-попул. літ.);

Творче застосування в опері мелодії народної пісні забезпечує вихід її за межі етнографічно-побутових сцен (із журн.);

Творчість – це вихід за рамки заданого (з газ.);

(6) Ви́хід з ла́ду́ – псування, пошкодження чого-небудь.

Особливо небезпечним є вихід з ладу бортових вимірювальних приладів для безпілотних літальних апаратів (з наук.-техн. літ.);

Часте різке гальмування викликає передчасний вихід автомобіля з ладу (із журн.);

(7) Ви́хід у світ:

а) видання (про друковану продукцію).

Вихід у світ великого словника – сама по собі культурно-історична подія, адже в цей момент лексикографічний твір стає документом історії, набутком культури (з наук. літ.);

Серед статей, що з'явилися з нагоди виходу у світ празького “Кобзаря”, найґрунтовнішою та найціннішою була розвідка Е. Дюрана (із журн.);

б) поява кого-небудь серед людей, у якомусь товаристві.

Перед виходом у світ Сідалковський (якщо в кімнаті не було нікого) обов'язково сідав навпроти дзеркала у великій ажурній рамці і виробляв не лише жести, а й найпристойнішу міміку (О. Чорногуз);

Поглядаю на парочку. Зблизька добре видно, що такий вихід у світ для них не перший і не останній (І. Роздобудько);

[Всі] вхо́ди (хо́ди́) і ви́ходи <[Всі] ви́ходи і вхо́ди> див. вхід;

Нема́ (нема́є) ви́ходу див. нема́;

Не ма́ти [нія́кого] ви́ходу див. ма́ти².