вихід
ВИ́ХІД, ходу, ч.
1. Рух звідки-небудь назовні, за межі чогось.
– Кажу ж: сидить собі в хаті. Ото тільки й виходу у нього, що служба (Панас Мирний);
Юра звів голову догори і наставив вуха до вікон. Ні, там було все тихо і спокійно, його виходу ніхто не помітив (Ю. Смолич);
// Вибуття звідки-небудь, залишення чогось.
Після виходу пересельців стало на селі трохи просторіше (Грицько Григоренко);
Вихід когось із ув'язнення на волю був незвичайною подією в житті камери (П. Колесник).
2. перен. Форма вияву (звичайно про почуття).
Я рішаюсь уперто дивитись на панну Анелю. Се грубо, я розумію, але я хочу, се вихід для злості, що кипить в мені (М. Коцюбинський);
Інші йдуть то до ясно освітленої церкви, то до темного цвинтаря, щоб дати вихід радісному екстазу (М. Грушевський);
Горе її, знайшовши собі вихід у тужливому лементуванні, не знало впину, не знало перепони (Ю. Бедзик).
3. Поява кого-, чого-небудь десь.
Поздоровляю з виходом на повітря (М. Коцюбинський);
Туди [на другий поверх] вели широкі сходи, в кінці яких була людна палата, де звичайно збирались ті, що ждали виходу княгині (С. Скляренко);
* Образно. Рік 1961-й був роком виходу людини в Космос (з публіц. літ.);
// Поява на сцені дійової особи.
[Лучицька:] О! То я вспію, – ще багато часу... мій вихід останній. Добре, що я маю звичку дома одягати костюм. (Починає гримуватися.) (М. Старицький);
Мене ще ніколи не зустрічали оплесками при першому виході (Ю. Смолич);
// Надходження у продаж, у бібліотеки із друку (книги, журналу і т. ін.).
Перша книга! Перший “Кобзар”. Як нетерпляче чекає його виходу Тарас (О. Іваненко);
Вихід книги про історію львівського дому Михайла Грушевського став доречним напередодні відкриття у Львові Державного меморіального музею М. Грушевського (із журн.).
4. Місце, через яке виходять або через яке можна виходити назовні з чого-небудь, звідкись.
Одскочивши од вікна, вона кинулась до виходу (М. Коцюбинський);
Тепер військо, поділившись на купки, почало охоплювати всі виходи із села (М. Стельмах);
Дим стелився попід просмаленим дахом, шукав виходу, крізь який можна б вирватися на простір, виїдав очі (І. Чендей).
5. перен. Можливість, спосіб вийти зі складного, тяжкого становища, позбутися небезпеки і т. ін.
І їду я відціля все для того ж: шукати виходу з цього тупика, з цієї буденної мізерії (М. Хвильовий);
Втікати? Але як? Тамара питала про це, Зара розводила руками. Вона не знає, як це зробити, але втеча – єдиний вихід (А. Хижняк).
6. Кількість вироблених, вирощених і т. ін. продуктів, товарів.
Ягоди аронії добре віддають сік – вихід його становить близько 80 відсотків від ваги плодів (з наук.-попул. літ.);
Бактерії роблять клейкою поверхню, і в процесі перероблення волокна заплутуються. Зменшується вихід прядива, збільшуються відходи (із журн.).
7. Оголення гірських порід, пластів.
При виході на поверхню тверді гірські породи інтенсивно руйнуються (з наук.-попул. літ.);
// Те, що виступає на поверхню.
Дід згадав стару науку, розкопав на березі Сугаклею вихід граніту на поверхню (Ю. Яновський);
На Житомирщині виходи гранітів на поверхню землі зумовлюють подекуди підвищений природний фон радіації (з наук.-попул. літ.).
(1) Ви́хід у мо́ре, мор. – відплиття судна від берегів у відкрите море, відбуття в рейс.
Повідомлення про загибель човна спричинилось до відміни наказу про вихід у море інших есмінців (М. Трублаїні);
Перед виходом катера в море командир має коротку ділову розмову з начальником загону (О. Донченко);
Хоч капітан аж зубами скреготів, а змушений був брязнути гаманцем і позолотити ручку командиру стражі, і зразу ж отримали дозвіл на вихід у море (Ю. Логвин).
△ (2) Ви́хід з громадя́нства, юр. – позбавлення, втрата правової і політичної належності особи до певної держави з припиненням поширення дії на неї державних законів та відсутністю встановлення її громадських прав і обов'язків.
Вихід з громадянства України не допускається, якщо особу притягнуто до кримінальної відповідальності (з мови документів);
Право громадянина на вихід з громадянства випливає з Міжнародного пакту про громадянські та політичні права і передбачається законами більшості країн світу (з публіц. літ.);
(3) Ви́хід на ри́нок, екон. – перше пропонування своїх товарів, послуг на ринку.
Дійсно, вихід на ринок з новою продукцією є дуже важливим кроком, який за підтримки належної рекламної кампанії може суттєво вплинути на зростання продажів та створення позитивного інноваційного іміджу компанії (з наук.-попул. літ.);
Необхідно шукати ефективні шляхи виходу на ринок високотехнологічних виробів (з газ.);
(4) Ви́хід у стрі́лку (у тру́бку), бот., с. г. – перетворення стебла рослини у процесі росту на стрілку, трубку (перев. про злаки).
Яйцекладка в мух відбувається під час виходу ярих злаків у трубку (з наук. літ.);
Забур'янені гірчаком сходи озимої пшениці до виходу їх у стрілку обприскували бутиловим ефіром (з наук.-попул. літ.);
Робо́та ви́ходу див. робо́та.
◇ (5) Ви́хід за ра́мки (за ме́жі) чого – відсутність обмеження чим-небудь.
В. І. Вернадському були притаманні не тільки глобальність мислення, а й вихід за рамки експериментальної науки (з наук.-попул. літ.);
Творче застосування в опері мелодії народної пісні забезпечує вихід її за межі етнографічно-побутових сцен (із журн.);
Творчість – це вихід за рамки заданого (з газ.);
(6) Ви́хід з ла́ду́ – псування, пошкодження чого-небудь.
Особливо небезпечним є вихід з ладу бортових вимірювальних приладів для безпілотних літальних апаратів (з наук.-техн. літ.);
Часте різке гальмування викликає передчасний вихід автомобіля з ладу (із журн.);
(7) Ви́хід у світ:
а) видання (про друковану продукцію).
Вихід у світ великого словника – сама по собі культурно-історична подія, адже в цей момент лексикографічний твір стає документом історії, набутком культури (з наук. літ.);
Серед статей, що з'явилися з нагоди виходу у світ празького “Кобзаря”, найґрунтовнішою та найціннішою була розвідка Е. Дюрана (із журн.);
б) поява кого-небудь серед людей, у якомусь товаристві.
Перед виходом у світ Сідалковський (якщо в кімнаті не було нікого) обов'язково сідав навпроти дзеркала у великій ажурній рамці і виробляв не лише жести, а й найпристойнішу міміку (О. Чорногуз);
Поглядаю на парочку. Зблизька добре видно, що такий вихід у світ для них не перший і не останній (І. Роздобудько);
[Всі] вхо́ди (хо́ди́) і ви́ходи <[Всі] ви́ходи і вхо́ди> див. вхід;
Нема́ (нема́є) ви́ходу див. нема́;
Не ма́ти [нія́кого] ви́ходу див. ма́ти².
Значення в інших словниках
- вихід — ви́хід іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вихід — (звідки) вибуття, (у море) відплиття; (військ) г. вимарш; (на кін) поява, прихід; (єдиний) шанс, можливість, спосіб, рада; (руди) виробіток, видобуток. Словник синонімів Караванського
- вихід — див. вхід Словник церковно-обрядової термінології
- вихід — [вих'ід] -ходу, м. (на) -ход'і, мн. -ходие, -ход'іў Орфоепічний словник української мови
- вихід — -ходу, ч. 1》 Рух звідки-небудь назовні, за межі чогось. || Вибуття звідки-небудь, залишення чогось. Вихід у море. Вихід у стрілку бот., с. г. — перетворення стебла рослин у процесі росту на трубку, стрілку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вихід — (-ходу) ч.; нарк. Процес витягування чистої речовини з сировини за допомогою розчинника. ПСУМС, 14. Словник жарґонної лексики української мови
- вихід — вихо́дити / ви́йти в світ. Видаватися, друкуватися. Ті нечисленні українські книжки, які тоді (у 80-х роках) виходили в світ, друкувалися майже виключно в Києві (В. Самійленко). ви́хід у світ. Фразеологічний словник української мови
- вихід — ВИБУТТЯ́ (залишення місця роботи, перебування, проживання), ВИ́ХІД, ВИ́ЇЗД. У зв'язку з вибуттям саперного батальйону з міста Славгорода, депутатський мандат Кузнецова механічно втратив силу (А. Словник синонімів української мови
- вихід — Ви́хід, -ходу, -ходові; -ходи, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вихід — ВИ́ХІД, ходу, ч. 1. Рух звідки-небудь назовні, за межі чогось. — Кажу ж: сидить собі в хаті. Ото тільки й виходу у нього, що служба (Мирний, III, 1954, 146); Юра звів голову догори і наставив вуха до вікон. Словник української мови в 11 томах
- вихід — Ви́хід, -ходу м. Выходъ. Твій вхід і вихід в його буде од нині і довіку певен. К. Псал. 290. Словник української мови Грінченка