вихід

ВИ́ХІД, ходу, ч.

1. Рух звідки-небудь назовні, за межі чогось.

— Кажу ж: сидить собі в хаті. Ото тільки й виходу у нього, що служба (Мирний, III, 1954, 146);

Юра звів голову догори і наставив вуха до вікон. Ні, там було все тихо і спокійно, його виходу ніхто не помітив (Смолич, II, 1958, 87);

// Вибуття звідки-небудь, залишення чогось.

Після виходу пересельців стало на селі трохи просторіше (Григ., Вибр., 1959, 302);

Вихід когось із ув’язнення на волю був незвичайною подією в житті камери (Кол., Терен.., 1959, 366).

Ви́хід у мо́ре, мор. — відплиття судна від берегів у відкрите море, відбуття в рейс.

Перед виходом катера в море командир має коротку ділову розмову з начальником загону (Донч., II, 1956, 404);

Ви́хід у тру́бку (стрі́лку), бот., с. г. — перетворення стебла рослин в процесі росту на трубку, стрілку.

Яйцекладка [у мух] відбувається під час виходу ярих злаків у трубку (Шкідн. і хвор. рослин, 1956, 113);

Забур’янені гірчаком сходи озимої пшениці.. до виходу їх у стрілку.. обприскували.. бутиловим ефіром (Наука.., 5, 1956, 17).

2. перен. Форма прояву, виявлення (звичайно про почуття).

Я рішаюсь уперто дивитись на панну Анелю. Се грубо, я розумію, але я хочу, се вихід для злості, що кипить в мені (Коцюб., II, 1955, 249);

Горе її, знайшовши собі вихід у тужливому лементуванні, не знало впину, не знало перепони (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 142).

3. Поява кого-небудь десь, прихід кого-небудь кудись.

Поздоровляю з виходом на повітря (Коцюб., III, 1956, 166);

Туди [на другий поверх] вели широкі сходи, в кінці яких була Людна палата, де звичайно збирались ті, що ждали виходу княгині (Скл., Святослав, 1959, 33);

В книзі обліку трудоднів колгоспників введено показник кількості днів виходу на роботу (Колг. Укр., 2, 1957, 9);

*Образно. Віками комунізм був лише мрією. З виходом на історичну арену пролетаріату, з появою теорії марксизму він перетворився в могутній і все наростаючий рух (Літ. газ., 1.VIІІ 1961, 1);

// Поява на сцені дійової особи.

[Лучицька:] О! То я вспію, — ще багато часу… мій вихід останній. Добре, що я маю звичку дома одягати костюм. (Починає гримуватися) (Стар., Вибр., 1959, 399);

Мене ще ніколи не зустрічали оплесками при першому виході (Смолич, III, 1959, 126);

// Надходження в продаж з друку (книги, журналу і т. ін.).

Рецензій на книжку я не бачив, опріч прихильної коротенької замітки про вихід книжки в 1 № газети "Звезда" (Коцюб., III, 1956, 384);

Перша книга! Перший "Кобзар". Як нетерпляче чекає його виходу Тарас (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 145).

4. Місце, яким виходять чи яким можна виходити назовні з чого-небудь, звідкись, або отвір, через який може щось виходити.

Одскочивши од вікна, вона кинулась до виходу (Коцюб., І, 1955, 313);

Тепер військо, поділившись на купки, почало охоплювати всі виходи із села (Стельмах, Хліб.., 1959, 648);

Дим стелився попід просмаленим дахом, шукав виходу, крізь який можна б вирватися на простір, виїдав очі (Чендей, Вітер.., 1958, 153).

5. перен. Можливість, спосіб вийти із складного, важкого становища, позбутися небезпеки і т. ін.

Буду вашим побратимом, буду думати разом з вами над тим, чи нема для нас виходу з великої, всенародної кривди (Фр., V, 1951, 320);

Втікати? Але як? Тамара питала про це, Зара розводила руками. Вона не знає, як це зробити, але втеча — єдиний вихід (Хижняк, Тамара 1959, 186).

6. Кількість вироблених, вирощених і т. ін. продуктів.

Кукурудза — основний корм для великої рогатої худоби і свиней. Вона запорука високих надоїв і високих виходів м’яса (Рад. Укр., 16.VII 1957, 1);

Під час його [коксівного вугілля] переробки вихід кам’яновугільної смоли становитиме 6 процентів замість звичайних 3,3 процента (Наука.., 12, 1958, 22).

7. Оголення гірських порід, пластів.

При виході на поверхню тверді гірські породи інтенсивно руйнуються (Наука.., 8, 1952, 22);

// Те, що виступає на поверхню.

Дід згадав стару науку, розкопав на березі Сугаклею вихід граніту на поверхню (Ю. Янов., II, 1954, 161).