вихід
ВИ́ХІД, ходу, ч.
1. Рух звідки-небудь назовні, за межі чогось.
— Кажу ж: сидить собі в хаті. Ото тільки й виходу у нього, що служба (Мирний, III, 1954, 146);
Юра звів голову догори і наставив вуха до вікон. Ні, там було все тихо і спокійно, його виходу ніхто не помітив (Смолич, II, 1958, 87);
// Вибуття звідки-небудь, залишення чогось.
Після виходу пересельців стало на селі трохи просторіше (Григ., Вибр., 1959, 302);
Вихід когось із ув’язнення на волю був незвичайною подією в житті камери (Кол., Терен.., 1959, 366).
Ви́хід у мо́ре, мор. — відплиття судна від берегів у відкрите море, відбуття в рейс.
Перед виходом катера в море командир має коротку ділову розмову з начальником загону (Донч., II, 1956, 404);
Ви́хід у тру́бку (стрі́лку), бот., с. г. — перетворення стебла рослин в процесі росту на трубку, стрілку.
Яйцекладка [у мух] відбувається під час виходу ярих злаків у трубку (Шкідн. і хвор. рослин, 1956, 113);
Забур’янені гірчаком сходи озимої пшениці.. до виходу їх у стрілку.. обприскували.. бутиловим ефіром (Наука.., 5, 1956, 17).
2. перен. Форма прояву, виявлення (звичайно про почуття).
Я рішаюсь уперто дивитись на панну Анелю. Се грубо, я розумію, але я хочу, се вихід для злості, що кипить в мені (Коцюб., II, 1955, 249);
Горе її, знайшовши собі вихід у тужливому лементуванні, не знало впину, не знало перепони (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 142).
3. Поява кого-небудь десь, прихід кого-небудь кудись.
Поздоровляю з виходом на повітря (Коцюб., III, 1956, 166);
Туди [на другий поверх] вели широкі сходи, в кінці яких була Людна палата, де звичайно збирались ті, що ждали виходу княгині (Скл., Святослав, 1959, 33);
В книзі обліку трудоднів колгоспників введено показник кількості днів виходу на роботу (Колг. Укр., 2, 1957, 9);
*Образно. Віками комунізм був лише мрією. З виходом на історичну арену пролетаріату, з появою теорії марксизму він перетворився в могутній і все наростаючий рух (Літ. газ., 1.VIІІ 1961, 1);
// Поява на сцені дійової особи.
[Лучицька:] О! То я вспію, — ще багато часу… мій вихід останній. Добре, що я маю звичку дома одягати костюм. (Починає гримуватися) (Стар., Вибр., 1959, 399);
Мене ще ніколи не зустрічали оплесками при першому виході (Смолич, III, 1959, 126);
// Надходження в продаж з друку (книги, журналу і т. ін.).
Рецензій на книжку я не бачив, опріч прихильної коротенької замітки про вихід книжки в 1 № газети "Звезда" (Коцюб., III, 1956, 384);
Перша книга! Перший "Кобзар". Як нетерпляче чекає його виходу Тарас (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 145).
4. Місце, яким виходять чи яким можна виходити назовні з чого-небудь, звідкись, або отвір, через який може щось виходити.
Одскочивши од вікна, вона кинулась до виходу (Коцюб., І, 1955, 313);
Тепер військо, поділившись на купки, почало охоплювати всі виходи із села (Стельмах, Хліб.., 1959, 648);
Дим стелився попід просмаленим дахом, шукав виходу, крізь який можна б вирватися на простір, виїдав очі (Чендей, Вітер.., 1958, 153).
5. перен. Можливість, спосіб вийти із складного, важкого становища, позбутися небезпеки і т. ін.
Буду вашим побратимом, буду думати разом з вами над тим, чи нема для нас виходу з великої, всенародної кривди (Фр., V, 1951, 320);
Втікати? Але як? Тамара питала про це, Зара розводила руками. Вона не знає, як це зробити, але втеча — єдиний вихід (Хижняк, Тамара 1959, 186).
6. Кількість вироблених, вирощених і т. ін. продуктів.
Кукурудза — основний корм для великої рогатої худоби і свиней. Вона запорука високих надоїв і високих виходів м’яса (Рад. Укр., 16.VII 1957, 1);
Під час його [коксівного вугілля] переробки вихід кам’яновугільної смоли становитиме 6 процентів замість звичайних 3,3 процента (Наука.., 12, 1958, 22).
7. Оголення гірських порід, пластів.
При виході на поверхню тверді гірські породи інтенсивно руйнуються (Наука.., 8, 1952, 22);
// Те, що виступає на поверхню.
Дід згадав стару науку, розкопав на березі Сугаклею вихід граніту на поверхню (Ю. Янов., II, 1954, 161).
Значення в інших словниках
- вихід — ви́хід іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вихід — (звідки) вибуття, (у море) відплиття; (військ) г. вимарш; (на кін) поява, прихід; (єдиний) шанс, можливість, спосіб, рада; (руди) виробіток, видобуток. Словник синонімів Караванського
- вихід — див. вхід Словник церковно-обрядової термінології
- вихід — [вих'ід] -ходу, м. (на) -ход'і, мн. -ходие, -ход'іў Орфоепічний словник української мови
- вихід — -ходу, ч. 1》 Рух звідки-небудь назовні, за межі чогось. || Вибуття звідки-небудь, залишення чогось. Вихід у море. Вихід у стрілку бот., с. г. — перетворення стебла рослин у процесі росту на трубку, стрілку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вихід — ВИ́ХІД, ходу, ч. 1. Рух звідки-небудь назовні, за межі чогось. – Кажу ж: сидить собі в хаті. Ото тільки й виходу у нього, що служба (Панас Мирний); Юра звів голову догори і наставив вуха до вікон. Словник української мови у 20 томах
- вихід — (-ходу) ч.; нарк. Процес витягування чистої речовини з сировини за допомогою розчинника. ПСУМС, 14. Словник жарґонної лексики української мови
- вихід — вихо́дити / ви́йти в світ. Видаватися, друкуватися. Ті нечисленні українські книжки, які тоді (у 80-х роках) виходили в світ, друкувалися майже виключно в Києві (В. Самійленко). ви́хід у світ. Фразеологічний словник української мови
- вихід — ВИБУТТЯ́ (залишення місця роботи, перебування, проживання), ВИ́ХІД, ВИ́ЇЗД. У зв'язку з вибуттям саперного батальйону з міста Славгорода, депутатський мандат Кузнецова механічно втратив силу (А. Словник синонімів української мови
- вихід — Ви́хід, -ходу, -ходові; -ходи, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вихід — Ви́хід, -ходу м. Выходъ. Твій вхід і вихід в його буде од нині і довіку певен. К. Псал. 290. Словник української мови Грінченка