1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вихідний

вихідни́й

-а, -е.

1》 Який служить для виходу (у 1 знач.); пов'язаний з виходом (у 4 знач.).

Вихідна допомога — грошова сума, яка за законом виплачується працівникові в разі звільнення його з роботи не за власним бажанням.

Вихідна шкурка мисл. — повноцінна шкурка вилинялого хутрового звіра.

2》 Пов'язаний з виходом (у 3 знач.).

Вихідна роль — найнезначніша роль у театральній виставі.

3》 Вільний від роботи, служби або навчання (про день).

|| у знач. ім. вихідний, -ного, ч., розм.

|| розм. Який користується своїм вільним від роботи або навчання днем.

4》 Від якого або з якого починається що-небудь; початковий. Вихідне положення.

Вихідні дані — початкові показники, необхідні при вирішенні проблеми, розв'язанні задачі (умова задачі), проведенні досліджень тощо.

5》 розм. Признач. для одягання, взування в святкові дні, в урочистих випадках або для виходу в театр, у гості і т. ін.

6》 канц. Який посилається з установи (про документ, ділові папери і т. ін.). Вихідні папери.

|| у знач. ім. вихідний, -ного, ч.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихідний — вихідни́й 1 прикметник пов'язаний з виходом; вільний від роботи; початковий; святковий вихідни́й 2 іменник чоловічого роду день Орфографічний словник української мови
  2. вихідний — [виех'ідний] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. вихідний — Исходный — original — Ausgangs — той, з якого починається процес обробки, збагачення, або окрема операція (вихідне живлення, вихідна руда, вихідне вугілля, вихідний параметр тощо). Гірничий енциклопедичний словник
  4. вихідний — ВИХІДНИ́Й, а́, е́. 1. Який служить для виходу (у 1 знач.). Дзвінок. Наталя виходить з їдальні, йде у вихідні двері й повертається до кімнати з листом (І. Словник української мови у 20 томах
  5. вихідний — див. свято Словник синонімів Вусика
  6. вихідний — відправна́ (вихідна́) то́чка чого і без додатка. Те, з чого що-небудь бере свій початок, служить основою, підставою для чогось. Формуючи первинний задум, художник знаходить відправну точку свого дослідження, а значить можливість шліфувати твір... Фразеологічний словник української мови
  7. вихідний — ОША́ТНИЙ (про вбрання, одяг тощо — гарний, оздоблений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙ розм.; ВИХІДНИ́Й, НЕДІ́ЛЬНИЙ, СВЯТКО́ВИЙ, СВЯТО́ЧНИЙ рідше, СВЯТНИ́Й розм., ПРАЗНИКО́ВИЙ розм., СВЯТЕ́ШНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  8. вихідний — Вихідни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. вихідний — ВИХІДНИ́Й, а́, е́. 1. Який служить для виходу (в 1 знач.); пов’язаний з виходом (у 4 знач.). Дзвінок. Наталя виходить з їдальні, йде у вихідні двері й повертається до кімнати з листом (Мик. Словник української мови в 11 томах