внутрішній

ВНУ́ТРІШНІЙ (який міститься всередині чогось, стосовний середини чогось), СЕРЕДО́ВИЙ розм., НУТРЯНИ́Й розм. Підіпригора з внутрішньої кишені вийняв синю, з грубого обгорткового паперу газету — подільські "Вісті" (М. Стельмах); Супрун без торгу купив половину добрячого середового слупця (М. Стельмах); Середове сало; Мороз надвірний і хатнє нутряне тепло Спливли помалу (Дніпрова Чайка).

ДУХО́ВНИЙ (пов'язаний з розумовим, психічним життям, внутрішнім світом людини), МОРА́ЛЬНИЙ, ВНУ́ТРІШНІЙ, ДУХО́ВИЙ зах.; ДУШЕ́ВНИЙ, ЧУТТЄ́ВИЙ (стосовний психічної діяльності); ПЛАТОНІ́ЧНИЙ (про почуття — позбавлений чуттєвості). Єдина людина, з якою він міг балакати, була мати, і порозуміння між ними йшло не на словах, не в розмовах, а внутрішньою, духовною стороною (Григорій Тютюнник); Праця прикрашає людину, створює моральний запас міцності (В. Логвиненко); Людина стійкої внутрішньої злагоди, Ганна Остапівна й на Марисю впливає заспокійливо (О. Гончар); Страшно дивитися на чоловіка, у котрого за розстроєм організму пішли в розлад усі духові сили (І. Франко); — Що ж вона казала? .. — Ну.. що ви.. Про ваші добрі почуття, про вашу душевну чистоту, благородство.. (Є. Гуцало); Наш чуттєвий світ, звичайно, невіддільний від споконвічного прагнення до щастя (з журналу); Я за тебе, Зоє, рад і вмерти, і любов у мене платонічна (А. Кримський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. внутрішній — вну́трішній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. внутрішній — <�УНУТРІШНІЙ> нутряний, нутрішній, серединний, середовий; (світ) психічний, душевний; (процес) геол. ендогенний. Словник синонімів Караванського
  3. внутрішній — [внутр'ішн'ій] м. (на) н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. внутрішній — -я, -є. 1》 Який є, міститься всередині чого-небудь; прот. зовнішній. || Обернений усередину чогось. Внутрішнє вухо — система каналів скроневої кістки з рецепторним апаратом слухового і стато-кінетичного аналізатора. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. внутрішній — Середовий, усерединний, усередній, див. унутрішній Словник чужослів Павло Штепа
  6. внутрішній — ВНУ́ТРІШНІЙ, я, є. 1. Який є, міститься в середині чого-небудь; протилежне зовнішній. Приходить раб з внутрішніх дверей (Леся Українка); Все збирався [Саїд] якось зайти, оглянути багатовікові написи, висічені на внутрішніх колонах мечеті (Іван Ле)... Словник української мови у 20 томах
  7. внутрішній — Вну́трішній, -ня, -нє; -ні, -ніх Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. внутрішній — ВНУ́ТРІШНІЙ, я, є. 1. Який є, міститься в середині чого-небудь; протилежне зовнішній. Приходить раб з внутрішніх дверей (Л. Укр., II, 1951, 394); Все збирався [Саїд] якось зайти, оглянути багатовікові написи, висічені на внутрішніх колонах мечеті (Ле... Словник української мови в 11 томах