вогненний

ВОГНЕ́ННИЙ (який має в собі вогонь), ВОГНЕ́ВИЙ, ВОГНЯ́НИ́Й, ВОГНИ́СТИЙ, ПОЛУМ'Я́НИЙ, ПОЛУМ'ЯНИ́СТИЙ, ПОЛУМЕНИ́СТИЙ, ОГНЕ́ВИЙ розм., ОГНЯ́НИ́Й розм. Бачить (Андрій), як палає панський палац, як небо лижуть вогненні язики (Д. Бедзик); Притухав ґніт, і на йому насилу тліла неначе синя вогнева горошина (І. Нечуй-Левицький); Верховий вогняний ураган дійшов до наваленого лісу і вщух (В. Гжицький); І знову він біля печі, де ллється вогнистий шквал (Я. Шпорта); Палало село. Шматки розірваних снарядами полум'яних стріх вибухали високо вгору (О. Довженко); Дрова тріскотять від того гарячого лизання, лопотять огняними іскорками, зливаються в одну хвилю огню (Панас Мирний).

ГАРЯ́ЧИЙ (який має високу температуру; сильно нагрітий), РОЗПЕ́ЧЕНИЙ, РОЗЖА́РЕНИЙ, ЖАГУ́ЧИЙ, ПА́ЛЕ́НИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, ВОГНЯ́НИ́Й, ВОГНИ́СТИЙ розм., ОГНЕ́ННИЙ розм., ОГНЯ́НИ́Й розм. До гарячого каменю та ще й вогонь прикладе (прислів'я); Розпечене повітря пашіло жаром (М. Коцюбинський); Сонце неначе найнялось, так немилосердно пече, що на розжарений пісок не можна ступнути босою ногою (А. Хижняк); Я стояв мовчазний коло печі, гартував жагучу білу сталь (М. Рудь); Ніяке дерево не витримує в цім безводнім солончаковім краю, на палених вітрах (О. Гончар); Подушка була гаряча, як полум'я, і немилосердно палила й без того вогненні Костеві щоки (О. Донченко); Навіть коли ти (Сонце) палиш — охоче вливаю в себе вогняний напій (М. Коцюбинський); Конвульсійно ковтаю ту вогнисту картоплю, обпікаюсь і не можу наїстися (Ю. Збанацький).

ПРИ́СТРАСНИЙ (про почуття та їх вираження — нестримний у своєму вияві, дуже сильний), ПАЛКИ́Й, ГАРЯ́ЧИЙ, ЖАГУ́ЧИЙ, ПОЛУМ'Я́НИЙ, ПОЛУМ'ЯНИСТИЙ рідше, ПЛОМЕНИ́СТИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, ЖАРКИ́Й, КИПУ́ЧИЙ, ПАТЕТИЧНИЙ перев. книжн., ЖАГЛИ́ВИЙ поет.; СПРА́ГЛИЙ перев. поет. (сповнений сильного почуття, пристрасті). Діти сиділи біля вікон штабного вагона і з пристрасним азартом чекали на наступний постріл (П. Панч); Гей, куди ж подівались так швидко вони, Палкі пориви, мрії юнацькі, Найпевніші либонь вільних днів звістуни? (П. Грабовський); Лице, хоч змучене, проте має в собі привабливість, в погляді сяйливому, гарячому почувається внутрішня пристрасть, прихована жага (О. Гончар); Це дідусь, напевне, своїми розповідями заронив в її серце таку жагучу цікавість (А. Хижняк); Я вас всіх привітаю за дружбу, за сміх і за те, що відвага в серцях не погасла, ясна й полум'яна (С. Голованівський); Полум'янистий погляд темно-зелених очей спиняється на гарматах (Н. Рибак); Він зрозумів, що кохає, навіки кохає оцю дівчину, що його страшна вогненна сила передавалася і їй (М. Чабанівський); Щербатюк широкими, різкими кроками ходив по кабінету і короткими, гнівними вигуками викидав з грудей своє кипуче, невгамоване обурення (І. Рябокляч); Поцілунки палахтять жагливі... Що було дорожче на землі? (переклад М. Лукаша); Засміялась Вутанька і ще міцніш пригорнула сина до себе, осипаючи його спраглими гарячими поцілунками (О. Гончар). — Пор. 4. бурхли́вий.

ПРИ́СТРАСНИЙ (про людину — здатний на сильні почуття; який відверто виявляє сильні почуття, не приховує їх), ТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, ПАЛКИ́Й, ФАНАТИ́ЧНИЙ, ГАРЯЧИЙ, ПОЛУМ'ЯНИЙ, ПОЛУМ'ЯНИ́СТИЙ рідше, ПЛОМЕНИ́СТИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, КИПУ́ЧИЙ, РЕТИ́ВИЙ фольк., ЗАПА́ЛЕНИЙ діал., ПРИЛЮ́БНИЙ діал. У навчанні і в роботі Серга був пристрасний і темпераментний до краю (О. Гончар); Він був чоловік поважний і ходив усе понурою, а серцем був палкий навіки (Марко Вовчок); Полум'яний борець.. Руставелі ставить над усе людський розум (О. Корнійчук); Молода поезія ..від вогненного О. Довженка взяла його вибухову пристрасть думки (з журналу); Гнат мені подобався: розсудливий і зовні спокійний, а в душі заповзятливий, кипучий (Я. Гримайло); Моє серце ретивеє Печалі не знає (П. Чубинський); Аж прийшов Лессінг — запалена голова, і крикнув: "Все брехня!.. У нас нема літератури!" (І. Франко).

ЯСКРА́ВИЙ (який виділяється свіжістю, ясністю тону, інтенсивністю свого забарвлення), ПАЛКИ́Й, ПАЛАХКИ́Й, СОКОВИ́ТИЙ, ГУСТИ́Й, ВЕСЕ́ЛИЙ рідко, ІНТЕНСИ́ВНИЙ рідше, РЯСНИ́Й розм.; ВОГНЕ́ННИЙ, ВОГНИ́СТИЙ, ВОГНЯНИ́Й, Я́РИЙ (кольором подібний до вогню). З шиї на розхристані чорні груди звисало важке глиняне намисто різних яскравих кольорів (Леся Українка); В гаю далекім, в гущавині пишній, Квіти гранати палкі розцвітають (Леся Українка); На захід сонця — зелене небо: луки віддають свої соковиті барви (К. Гордієнко); Плитки густого рум'янцю на Чернишевих щоках розпікаються, наче сонцем (О. Гончар); Під дубом на снігу горить вогонь — великий, веселий, тріскучий (С. Васильченко); Стіни господарчих приміщень у житловому будинку фарбують кольоровими глинами в яскраві, інтенсивні тони (з журналу); Процвітала рожа Супроти вікна, Запашна та гожа, Пишна та рясна! (П. Грабовський); Вона не злякалася жахів і пітьми, опівночі зірвала вогненну квітку папороті (А. М'ястківський); Варвара побачила там Марію, що зривала колючі гілки дикої троянди з вогнистими плодами (В. Кучер); Пелюстки вогняного шовку навкруги ордена.. вабили незвикле око (І. Ле); Буду хустку ярим шовком тобі вишивати (М. Рильський). — Пор. 1. барви́стий, 1. блиску́чий.