1. Словник синонімів української мови

воркування

ВОРКУВА́ННЯ (своєрідні переливчасті звуки, які видають голуби, горлиці), ТУРКОТА́ННЯ (ТУРКОТІ́ННЯ), ТУ́РКІТ. Ліс зустрів мене як друга Горлиць теплим воркуванням (М. Рильський); Луги розлягалися співами своїх соловейків.., журливим туркотанням горлиць (Панас Мирний); Голуби вже добре знають свого приятеля і деякі з них з тихим туркотінням сідають йому на плечі (О. Донченко); Неподалік у тіснині лапатих кленів затуркотіла горлиця, і Віра Луківна побажала птасі добра за той туркіт (В. Логвиненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воркування — воркува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. воркування — -я, с. Дія за знач. воркувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воркування — ВОРКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. воркува́ти. Ліс зустрів мене як друга Горлиць теплим воркуванням (М. Рильський); Зворушений лунким куванням зозуль, воркуванням горлиць та невгомонним солов'їним щебетом, сповнений прозорою блакиттю... Словник української мови у 20 томах
  4. воркування — ВОРКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. воркува́ти. Ліс зустрів мене як друга Горлиць теплим воркуванням (Рильський, Сад.., 1955, 114); [Форкіада:] Киньте читанку кохання, Пустотливе воркування (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 371). Словник української мови в 11 томах