воєнний
БОЙОВИ́Й (пов'язаний з виконанням воєнних дій, веденням бою); ВОЄ́ННИЙ (стосовний до ведення війни); БРА́ННИЙ заст., поет., уроч., РА́ТНИЙ заст., поет., уроч. Бойове завдання; Бойова тривога; Бойове хрещення; Воєнні операції; (Ярослав:) Так, вже знялася бранная тривога, Комоні (коні) ржуть, почувши дим війни (І. Кочерга); Не за кривду ми йдемо, за правду На високий, чесний ратний подвиг (М. Рильський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воєнний — воє́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- воєнний — [войен:ией] м. (на) -н :ому /-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
- воєнний — -а, -е. Стос. до війни, пов'язаний з нею. Воєнний стан — правовий режим в країні або в окремих її частинах, що його встановлює вищий орган влади за певних обставин (напр. на час війни). Великий тлумачний словник сучасної мови
- воєнний — ВОЄ́ННИЙ, а, е. Стос. до війни, пов'язаний з нею. Козятин. Це з тих українських станцій, станцій-стрілок, що на них воєнна фортуна не раз переводила на різні колії поїзд історії (Б. Антоненко-Давидович); 9 травня посеред села на майдані зібрали мітинг. Словник української мови у 20 томах
- воєнний — гарма́тне м’я́со. Той, ті, кого посилають на несправедливу, загарбницьку війну, на очевидну загибель. А раб безмовний — не людина, Гарматне м’ясо тільки він… І жруть його гармата й міна (М. Фразеологічний словник української мови
- воєнний — Воє́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- воєнний — ВОЄ́ННИЙ, а, е. Стос. до війни, пов’язаний з нею. Організатори агресивної війни змушені були припинити воєнні операції проти Єгипту (Рад. Укр., 18.XI 1956, 4); Ніколи ми не забудемо.. Словник української мови в 11 томах