вправний

ВПРА́ВНИЙ (який, маючи певні навички, робить добре і швидко), УМІ́ЛИЙ (ВМІ́ЛИЙ), МАЙСТЕ́РНИЙ, ЗУГА́РНИЙ розм., ПОВОРОТКИ́Й розм., ЗРУ́ЧНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ рідше, ПОПРА́ВНИЙ рідше. Михайло був уже вправним телефоністом (В. Кучер); Малюнки й креслення.. умілою рукою пороблені (Ю. Яновський); На кожному кілку сушились ятері, чудові дебелі ятері, сплетені майстерною рукою дядька Йони (О. Донченко); (Квасолиха:) Не кожна й молодиця зугарна до смаку випекти хліб (М. Кропивницький); Я в танцях далеко не такий зручний, як в орудуванню пером (О. Маковей).

ДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який має досвід у якійсь галузі праці, знань, у житті), ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОСВІДНИ́Й заст., СПОКУ́ШЕНИЙ заст.; БУВА́ЛИЙ, ТЕ́РТИЙ розм., БИ́ТИЙ розм., часто зі сл. жак, око, козир та ін., СТРІ́ЛЯНИЙ розм ., часто зі сл. птах, птиця, горобець, ОБМЕ́ТАНИЙ розм. (перев. про людину з великим життєвим досвідом); УЧЕ́НИЙ (ВЧЕ́НИЙ) розм., НА́ВЧЕНИЙ розм., ПРО́ВЧЕНИЙ розм. (який здобув досвід ціною втрат, покарання тощо); ДО́БРИЙ, ХОРО́ШИЙ, ГРА́МОТНИЙ, ВПРА́ВНИЙ, ЗНА́ЮЧИЙ, ПРАКТИКО́ВАНИЙ розм. (про фахівця); ОБСТРІ́ЛЯНИЙ (який набув бойового досвіду). Русевич, звичайно, досвідчений, знаючий інженер (Ю. Шовкопляс); Сержант Палійчук був старий і дійшлий розвідник (Ю. Смолич); Тодозя стала коло п'яльців і почала затикати основу. В проворної досвідної козачки діло пішло гаразд (І. Нечуй-Левицький); Остання дія.. вразила навіть найспокушеніших любителів музики (О. Іваненко); В артіль взяли його охоче, — Бувалих, — кажуть, — треба нам (С. Воскрекасенко); Він знає місця, офіцер тертий, дечому навчений. Може, й нам, старим, підкаже яке слово (Ю. Бедзик); Сташка була досить бита, щоб не помітити, що зацікавлення Бронка досить поверхове (Ірина Вільде); Сидір — дядько стріляний, ляканий, бачив смаленого вовка! (М. Рудь); Шенчик — бувала, обметана.. людина, сторожка, хитра й лукава (І. Кочерга); — Ох, хлопче, — предостерігали його учені дворові, — говори, та не договорися (Панас Мирний); Не вчений, так провчений (приказка); Жайсак і Тайжан приборкували скакунів. Вони мали великий досвід і були винятково добрими їздцями (З. Тулуб); Тепер я іноді зустрічаю колишніх своїх учнів.. Я питаю їх — чи був я хорошим учителем? Кажуть — був не стільки хорошим учителем, як хорошим вихователем (О. Довженко); З півночі повернувся він.. грамотним, з чималим досвідом підпільника (М. Стельмах); Кінь одразу відчув на собі вправного вершника (А. Шиян); — Роботи з нього ніякої, а ще до того — злодій. У Львові практикований (І. Франко); Він сподобався обстріляним артилеристам хлоп'ячою безпосередністю й щирістю (Л. Первомайський).

СПРИ́ТНИЙ (який швидко і добре що-небудь робить, працює, діє), ВПРА́ВНИЙ, ЗГРА́БНИЙ, МЕТКИ́Й, МОТО́РНИЙ, ПРОВО́РНИЙ, ШПАРКИ́Й, ПРУДКИ́Й розм., ЛО́ВКИЙ розм., ЗРУ́ЧНИЙ розм., ХАПКИ́Й розм., ЗВИ́ННИЙ діал., ШАМКИ́Й діал. Спритний, ловкий (Іванко) вилазив на самісіньку вершину груші, тряс її з усіх сил (А. Шиян); Мефодіїв супротивник був вправним вояком. Вже кілька разів він відбив Мефодійові удари (А. Хижняк); Гриценко поліз униз (із дзвіниці) такий зграбний, безстрашний (І. Сенченко); І всюди гуцул зручний, легкий, звинний (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вправний — (який робить швидко і добре) умілий, майстерний. Словник синонімів Полюги
  2. вправний — впра́вний 1 прикметник умілий впра́вний 2 прикметник управний Орфографічний словник української мови
  3. вправний — Умілий, майстровитий, майстерний; (вояк) вишколений, натренований, вимуштрований; (рух) спритний, зграбний, меткий. Словник синонімів Караванського
  4. вправний — [ўпраўнией] = управний м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. вправний — I -а, -е. Який має певні навички, уміє щось добре й швидко робити. || Який досконало опанував якусь професію, набув певного вміння тощо. || Добре натренований. || Спритний. II див. управний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вправний — ВПРА́ВНИЙ (УПРА́ВНИЙ), а, е. Який має певні навички, уміє щось добре й швидко робити. Руки були в обох натруджені, шкарубкі, мозолясті, – такі меткі та вправні в роботі і такі незграбні без діла (Ю. Словник української мови у 20 томах
  7. вправний — див. спритний; умілий Словник синонімів Вусика
  8. вправний — Впра́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)