1. Словник синонімів української мови

вростати

ОСІДА́ТИ (переміщатися вниз під дією ваги, ущільнення і т. ін.), ОСУВА́ТИСЯ, СІДА́ТИ, УСІДА́ТИСЯ (ВСІДА́ТИСЯ) розм., ЗЛЯГА́ТИ розм., НАДСІДА́ТИ розм., ВРОСТА́ТИ (УРОСТА́ТИ) розм.; ВГРУЗА́ТИ (УГРУЗАТИ) розм. (про будівлю); ПРОГРУЗА́ТИ (переміщатися вниз, утворюючи заглибину). — Док.: осі́сти, осу́нутися, сі́сти, усісти, усі́стися (всі́стися), злягти́, надсі́сти, врости́ (урости), вгру́знути (угру́знути), вгру́зти (угру́зти), прогру́знути, прогру́зти рідше. Хата осіла й трохи перехнябилась набік, на причілок (І. Нечуй-Левицький); Саме в горішніх некріплених уступах покрівля помітно осувалася, кілька стояків тріснуло, розщепилося (І. Волошин); В стіжку, сідаючи, тихо шелестіло сіно (С. Чорнобривець); Як цар побачив, що бракує багато грошей, поскаржився цариці. — Як се може бути? Чи наші гроші усілися, чи хтось їх краде? (казка); 1073 року почали мурувати Успенську церкву Печерського монастиря, а закінчили її, ймовірно, 1078-го, після чого вичікували років зо три, доки добре всядуться стіни (з журналу); Покрівля, правда, старувата, злягла, зеленим мохом узялася (І. Цюпа); Гора надсіла і хату завалила (Словник Б. Грінченка); Стара церква вже вросла в землю; Стеля повагом осідає ще нижче. Тепер вона вгрузає своїм горбом у темряву (І. Микитенко); Сніг легко прогрузав і не скрипів під ногами (І. Ле і О. Левада).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вростати — вроста́ти 1 дієслово недоконаного виду рости вглиб чого-небудь, заглиблюватися вроста́ти 2 дієслово недоконаного виду заростати Орфографічний словник української мови
  2. вростати — (в землю) (- хату) осідати; (чим) обростати, поростати; (з чого) виростати; П. закорінюватися, загніжджуватися. Словник синонімів Караванського
  3. вростати — I (уростати), -аю, -аєш, недок., врости (урости), -ту, -теш, док. 1》 Рости в глиб чого-небудь. 2》 перен. Органічно входити в кого-, що-небудь. 3》 перен. Заглиблюватися в землю, у сніг; осідати. II див. уростати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вростати — ВРОСТА́ТИ¹ (УРОСТА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВРОСТИ́ (УРОСТИ́), ту́, те́ш, док. 1. Рости в глиб чого-небудь. Хміль, березка чіплялись за його [бузку] тонкі гілки, лізли угору, спускалися униз, уростали у землю і знову піднімалися вгору (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  5. вростати — ВРОСТА́ТИ¹ (УРОСТА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВРОСТИ́ (УРОСТИ́), ту́, те́ш, док. 1. Рости в глиб чого-небудь. Хміль, березка чіплялись за його [бузку] тонкі гілки, лізли угору, спускалися униз, уростали у землю і знову піднімалися вгору (Мирний, IV, 1955... Словник української мови в 11 томах