вростати
вроста́ти
I (уростати), -аю, -аєш, недок., врости (урости), -ту, -теш, док.
1》 Рости в глиб чого-небудь.
2》 перен. Органічно входити в кого-, що-небудь.
3》 перен. Заглиблюватися в землю, у сніг; осідати.
II див. уростати I.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вростати — вроста́ти 1 дієслово недоконаного виду рости вглиб чого-небудь, заглиблюватися вроста́ти 2 дієслово недоконаного виду заростати Орфографічний словник української мови
- вростати — (в землю) (- хату) осідати; (чим) обростати, поростати; (з чого) виростати; П. закорінюватися, загніжджуватися. Словник синонімів Караванського
- вростати — ВРОСТА́ТИ¹ (УРОСТА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВРОСТИ́ (УРОСТИ́), ту́, те́ш, док. 1. Рости в глиб чого-небудь. Хміль, березка чіплялись за його [бузку] тонкі гілки, лізли угору, спускалися униз, уростали у землю і знову піднімалися вгору (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
- вростати — ОСІДА́ТИ (переміщатися вниз під дією ваги, ущільнення і т. ін.), ОСУВА́ТИСЯ, СІДА́ТИ, УСІДА́ТИСЯ (ВСІДА́ТИСЯ) розм., ЗЛЯГА́ТИ розм., НАДСІДА́ТИ розм., ВРОСТА́ТИ (УРОСТА́ТИ) розм.; ВГРУЗА́ТИ (УГРУЗАТИ) розм. Словник синонімів української мови
- вростати — ВРОСТА́ТИ¹ (УРОСТА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВРОСТИ́ (УРОСТИ́), ту́, те́ш, док. 1. Рости в глиб чого-небудь. Хміль, березка чіплялись за його [бузку] тонкі гілки, лізли угору, спускалися униз, уростали у землю і знову піднімалися вгору (Мирний, IV, 1955... Словник української мови в 11 томах