втикати

ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) що (уводити щось гостре всередину чогось), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ЗАСТРО́МЛЮВАТИ, ЗАСТРОМЛЯ́ТИ, СТРОМЛЯ́ТИ, ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАТИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИ чим, ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ) рідше; ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ), ВГОРО́ДЖУВАТИ (УГОРО́ДЖУВАТИ), ВСА́ДЖУВАТИ (УСА́ДЖУВАТИ), ВГА́ЧУВАТИ (УГА́ЧУВАТИ) (з силою); ВПИНА́ТИ (УПИНА́ТИ), ВПИНА́ТИСЯ (УПИНА́ТИСЯ), ВПИВА́ТИСЯ (УПИВА́ТИСЯ) чим (зубами, жалом). — Док.: встроми́ти (устроми́ти), застроми́ти, строми́ти, вткну́ти (уткну́ти), ввіткну́ти (увіткну́ти), заткну́ти, штрикну́ти, штрикону́ти, вгли́бити (угли́бити), ввігна́ти (увігна́ти), вгна́ти (угна́ти), вгороди́ти (угороди́ти), всади́ти (усади́ти), вгати́ти (угати́ти), вп'ясти́ (уп'ясти́), впну́ти (упну́ти), впну́тися (упну́тися), впи́тися (упи́тися). Я встромляв в неї чотири палички, і картоплина перетворювалась на коняку (І. Багмут); Комар присів на лоб, Щоб з усієї сили свій гострий носик устромить (Л. Глібов); Він втикає у землю заступа і чекає (О. Донченко); Писар.. уткнув пакет в щілину дверей (І. Нечуй-Левицький); Дід постукав обушком, спритно вганяючи в підошву цвяшок за цвяшком (З. Тулуб); Узяв (Пищимуха) вилки, з розгону вгородив їх у стегно качки й підняв його вгору (Панас Мирний); — Чоловік із жалю ніж би собі в груди всадив (О. Кобилянська); Він підскочив до саней і з розмаху вгатив сокиру в рожен (М. Стельмах); Вп'ясти кігті в руку; Собака впивається зубами в тіло (А. Хижняк).

ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) (вкладати що-небудь у рідину або щось м'яке), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАНУ́РЮВАТИ, ВПЛІТА́ТИ (УПЛІТА́ТИ) (у вовну, волосся). — Док.: встроми́ти (устроми́ти), вткну́ти (уткну́ти), зану́рити, вплести́ (уплести́). Закачала (рукав) аж до плечей і встромила у воду руку (М. Коцюбинський); Вткнувши голову в подушку, гірко плакала (Ольга) (Я. Галан); Він занурював пальці в гарячий сипучий пісок (О. Донченко); Потім вони обоє, занурюючи великі житні скибки в мед, полуднують (Є. Гуцало); Заятчук.. вплітає руку в задичавлений волоссям низ обличчя (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втикати — вти́кати дієслово доконаного виду втика́ти 1 дієслово недоконаного виду встромляти, впихати втика́ти 2 дієслово недоконаного виду прикрашати, встромляючи Орфографічний словник української мови
  2. втикати — див. утикати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. втикати — моск. устромляти застромлювати, застромити, позастромлювати, повстромлювати, стромляти, стромити, постромляти, устромлювати, устромити Словник чужослів Павло Штепа
  4. втикати — ВТИКА́ТИ¹ (УТИКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВТКНУ́ТИ (ВВІТКНУ́ТИ, УТКНУ́ТИ, УВІТКНУ́ТИ), ну́, і́ткне́ш, док., що. 1. Встромляти, впихати що-небудь тонке або гостре в середину, в глиб чого-небудь. Орися .. втикала в землю маленькі гілочки (З. Словник української мови у 20 томах
  5. втикати — Аю, -аєш, недок. Лаяти, ставити у догану. Словник сучасного українського сленгу
  6. втикати — (-аю, -аєш) док. мол. 1. у що; Розуміти щось, розбиратися в чомусь. Якщо ти втикаєш, про що мова, то поясни (ПСУМС). Словник жарґонної лексики української мови
  7. втикати — див. устромляти Словник синонімів Вусика
  8. втикати — ВТИ́КАТИ див. ути́кати¹. ВТИКА́ТИ¹ (УТИКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВТКНУ́ТИ (УТКНУ́ТИ, УВІТКНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех. 1. Встромляти, впихати що-небудь тонке або гостре в середину, в глиб чого-небудь. Орися.. Словник української мови в 11 томах