1. Словник синонімів української мови

вулик

ВУ́ЛИК (спеціально виготовлене з дощок житло для бджіл), У́ЛИК розм., ВУ́ЛІЙ (У́ЛІЙ) діал.; ДУПЛЯ́НКА, КОЛО́ДА, КОЛО́ДКА, ПЕНЬ діал. (таке житло, видовбане з колоди). На хатки в мініатюрі були схожі ці рамкові вулики, в кожному з яких жила бджолина сім'я (О. Гончар); На самій прогалині.. стояло з десяток уликів (Б. Грінченко); Маруся буде соромитись і сховається у траві або за вулій — бо Маруся маленька (Марко Вовчок); Рідко в кого є дуплянки, так і то в лісі, залишки старого бортництва (В. Земляк); На теплого Олекси сусіда виставляє з льоху бджіл на сонце,.. вилізе тобі таке кволеньке з колоди, обігріється на сонці й літає, літає (Ю. Яновський); Є коло чого мати клопіт. Стодоли, повні збіжжя, пасіка на сто пнів (Н. Рибак).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вулик — ву́лик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вулик — р. вулій, д. вулень, (з колоди) дуплянка; Р. рій <�бджіл>; (галасливий гурт) шарварок, циганський табір. Словник синонімів Караванського
  3. вулик — [вулиек] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  4. вулик — -а, ч. Спеціально зроблена дерев'яна будочка, скринька або видовбана колода для тримання бджіл. || Про сім'ю бджіл, яка живе в такій скриньці або колоді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. Вулик — Символізує упорядковану систематичну працю. Те, що не зможе зробити одна людина, легко зроблять усі разом. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  6. вулик — ВУ́ЛИК (заст. У́ЛИК), а, ч. Спеціально зроблений будиночок або видовбана колода для розведення бджіл. Полазила [бджола], підняла крильця і, крутячись, важко пролетіла до свого вулика (Панас Мирний); В пасіці гули в уликах бджоли густим глухим гуком (І. Словник української мови у 20 томах
  7. вулик — Борть, вулій, колода, колодка, улій Словник синонімів Вусика
  8. вулик — як бджо́ли у ву́лику, зі сл. гуді́ти, густи́. Одночасно дуже голосно розмовляти, створюючи загальний гомін. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (І. Нечуй-Левицький); Пані Розумиха ставила пляшки та печеню. Гості гули, як бджоли у вулику (М. Фразеологічний словник української мови
  9. вулик — Ву́лик, -ка, -кові, у -ку; -лики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. вулик — ВУ́ЛИК, а, ч. Спеціально зроблена дерев’яна скринька або видовбана колода для тримання бджіл. Полазила [бджола], підняла крильця і, крутячись, важко пролетіла до свого вулика (Мирний, І, 1954, 177); На хатки в мініатюрі були схожі ці рамкові вулики... Словник української мови в 11 томах