вулик

як бджо́ли у ву́лику, зі сл. гуді́ти, густи́. Одночасно дуже голосно розмовляти, створюючи загальний гомін. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (І. Нечуй-Левицький); Пані Розумиха ставила пляшки та печеню. Гості гули, як бджоли у вулику (М. Лазорський).

як (мов, ні́би і т. ін.) бджіл у ву́лику. Дуже багато, безліч. Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, ніби бджіл у вулику (І. Сочивець). як бджіл по весні́. У неї планів, як бджіл по весні (З усн. мови).

як (мов, ні́би і т. ін.) у ву́лику (в у́лику). 1. Дуже шумно, гамірно. В кімнаті — як в улику: гучний гомін молодих голосів бринить усіма тонами радості й смутку (М. Коцюбинський); — З одного боку співають свашки, з другого дружки, в хаті мов в улику... (М. Коцюбинський). 2. зі сл. ти́хо. Дуже, надзвичайно. В залі було тихо мов у вулику (М. Лазорський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

вулик — ву́лик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
вулик — р. вулій, д. вулень, (з колоди) дуплянка; Р. рій <�бджіл>; (галасливий гурт) шарварок, циганський табір. Словник синонімів Караванського
вулик — [вулиек] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
вулик — -а, ч. Спеціально зроблена дерев'яна будочка, скринька або видовбана колода для тримання бджіл. || Про сім'ю бджіл, яка живе в такій скриньці або колоді. Великий тлумачний словник сучасної мови
Вулик — Символізує упорядковану систематичну працю. Те, що не зможе зробити одна людина, легко зроблять усі разом. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
вулик — ВУ́ЛИК (заст. У́ЛИК), а, ч. Спеціально зроблений будиночок або видовбана колода для розведення бджіл. Полазила [бджола], підняла крильця і, крутячись, важко пролетіла до свого вулика (Панас Мирний); В пасіці гули в уликах бджоли густим глухим гуком (І. Словник української мови у 20 томах
вулик — Борть, вулій, колода, колодка, улій Словник синонімів Вусика
вулик — ВУ́ЛИК (спеціально виготовлене з дощок житло для бджіл), У́ЛИК розм., ВУ́ЛІЙ (У́ЛІЙ) діал.; ДУПЛЯ́НКА, КОЛО́ДА, КОЛО́ДКА, ПЕНЬ діал. (таке житло, видовбане з колоди). Словник синонімів української мови
вулик — Ву́лик, -ка, -кові, у -ку; -лики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
вулик — ВУ́ЛИК, а, ч. Спеціально зроблена дерев’яна скринька або видовбана колода для тримання бджіл. Полазила [бджола], підняла крильця і, крутячись, важко пролетіла до свого вулика (Мирний, І, 1954, 177); На хатки в мініатюрі були схожі ці рамкові вулики... Словник української мови в 11 томах