вулиця

викида́ти / ви́кинути на ву́лицю кого і без додатка. 1. Позбавляти житла, притулку. Суд відсудив на користь Генріха стару Глущукову хату і шматок поля.. Старого й немічного Северина Глущука Генріх викинув на вулицю (С. Чорнобривець). 2. Позбавляти засобів для існування, заробітку. А молодий (пан) — навпаки: і не кричить, і не лає: все тихо та мирно, а дивись — уже й викинув на вулицю (Панас Мирний).

ганя́ти ві́тер по ву́лицях (по сві́ту). Проводити час у розвагах; нічого не робити, нічим не займатися. — Отож зміну відробив та й пішов вітер по вулицях ганяти. Тільки й на умі танці та комфорт (О. Гончар); А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які ганяють по світу вітер, .. витирають чужі кутки? (П. Загребельний).

дава́ти / да́ти зеле́ну ву́лицю. 1. чому. Безперешкодно пропускати що-небудь (перев. про залізничний транспорт). На Україну МТС поверталася залізницею. Ішла ще війна, а .. військові коменданти скрізь давали мирному солончанському ешелонові зелену вулицю (О. Гончар); І раптом старий німець здурів! На станції, яка давала ешелонові зелену вулицю, він зупинив поїзд і заявив, що далі не поїде (П. Загребельний). 2. кому. Створювати умови для швидкого просування кого-небудь по роботі, службі; сприяти кому-небудь у чомусь. От ми заберемо його (голову колгоспу) од вас,— сказав Сагайдак,— і повеземо його туди, де його ніхто не спинятиме, а ще .. дадуть зелену вулицю (В. Кучер). 3. чому. Створювати умови для безперешкодного розвитку, використання, впровадження і т. ін. чого-небудь. Зелену вулицю горохові дають в кожному господарстві (З газети); — Тепер інший час. Ізотопу (урану) скоро дадуть зелену вулицю (Н. Рибак); Подекуди вміст шкідливих речовин у продукції перевищує гранично допустимі норми. Отже, настав час дати зелену вулицю біологічним методам (З газети).

загна́ти у сліпу́ ву́лицю кого. Поставити кого-небудь у безвихідне становище, здобувши перемогу в суперечці, розмові і т. ін. На Бронка дивились всі, і здавалося, що Філіпчук своєю логікою загнав його у сліпу вулицю (Ірина Вільде).

з ву́лиці. Зовсім невідомий, випадковий. — У нас, дівчино, двадцять п’ять тисяч робітників. І жодного — щоб просто з вулиці. Щоб без особової справи (О. Гончар).

зеле́на ву́лиця ¹. Безперешкодний шлях у досягненні, доланні, у розвитку і т. ін. чого-небудь. — Вона в медінститут їде документи здавати,— прохопилась першою Василинка.— Ну, зеленої тобі вулиці (О. Гончар); Хорошій, новаторській поезії в журналі завжди зелена вулиця (З газети); // Безперешкодний прохід (через кордон). — Я зацікавлений в успіху справи не менше, ніж ти, і забезпечу тобі на кордоні зелену вулицю (Р. Самбук).

зеле́на ву́лиця ², заст. Покарання солдатів шпіцрутенами в кріпосницькій Росії. — Пустіть, братики,— благав жалісливо зв’язаний,— не занапащайте душі християнської... Мене ж за крадіж зі зломом поведуть зеленою вулицею... під шпіцрутени... не шкуру, а душу виб’ють (М. Старицький); — А знаєте, Тарасе Григоровичу,— втрутився Фішер,— пан Крулікевич і пан Завадський три місяці лежали в госпіталі після зеленої вулиці.— Як?! Шпіцрутенами?! — стиснув зуби Шевченко (З. Тулуб).

на всю ву́лицю, зі сл. крича́ти, галасува́ти і под. Дуже голосно, сильно. Ішов (Хома) селом п’яний, як ніч, і, притопуючи лакованим чоботом, горлав на всю вулицю: — Качайте мене, заплачу! (О. Довженко); Спати? Як можна спати в таку ніч! Зоряна височінь вбирає очі, як тоді, коли Тоня галаснула на всю вулицю: “Супутник! Он він!” (О. Гончар).

на доро́зі (на ву́лиці, на смі́тті́ і т. ін.) не валя́ється. Має неабияку вартість, позитивні якості, високо цінується і становить рідкість. — Не гребуй, дитинко, не гребуй, коли випадає, бо такі на дорозі не валяються, такого швидко підхопить яка-небудь вертихвістка з червоними нігтями (О. Гончар); — Пошукай, Омеляне, собі такого робітника в місті або на цукроварні.— Чортзна-що — скоро знайдеш, а такі, як Волошин, на вулиці не валяються... (М. Стельмах); // Може стати в пригоді, бути потрібним для чого-небудь. Радився з сусідою, яку частку левадки відписати мені, а яку моєму братові. Воно хоч і по чверть десятини, а все-таки на вулиці не валяється (П. Панч); А волики на смітті теж не валяються, та й вирішив піти на хутір до Сердюків (свататись) (М. Стельмах). по доро́зі не валя́ється. Розум, молодче, по дорозі не валяється (Леся Українка).

обмина́ти (обхо́дити, оббіга́ти і т. ін.) / обмину́ти (обійти́, оббі́гти і т. ін.) деся́тою доро́гою (ву́лицею). 1. кого. Уникати зустрічі з ким-небудь. Воно (обличчя) стало недобре, лихе, наче жінка побачила перед собою найзапеклішого ворога, якого збиралась обминати десятою дорогою (Є. Гуцало); Про те, що він лакуза, знали всі, а тому гидували з ним стрічатися і завжди обминали десятою дорогою (В. Нестайко); — Чого ти мене десятою дорогою обходиш? — запитав Тимко (Григорій Тютюнник); — Обходь лишень ти Уласа десятою вулицею й не говори до його (до нього) (І. Нечуй-Левицький); // Уникати будь-яких контактів з кимсь. — Бридке дівча, ота Харитя.. Обминайте її десятою дорогою (М. Чабанівський); — Батюшка Софроній?! Тато ж його не любили, десятою дорогою обходили (В. Речмедін); — Кожний вам скаже, що то хата .. злодія, якого сам батько одцурався, а добрі люди десятою вулицею обминають (В. Винниченко); — Коли б же то знаття! Десятою дорогою обминула б тебе, .. знівечив усе моє життя (І. Цюпа); // що. Всіляко уникати чого-небудь. Він радить, які книжки читати, а які обминати десятою дорогою (Є. Гуцало); Коли б знав чоловік, що доля готує йому через якийсь проміжок часу, тоді б десятою дорогою обминав непевні стежки (М. Стельмах); Вони жили мирно, в конфлікти не дуже встрявали, всілякі жаховиська обходили десятою дорогою (В. Большак). 2. що. Не бувати десь, не заходити, не заїжджати кудись. З того часу ресторани обминав десятою дорогою (Я. Гримайло); Джеря обходив панський двір десятою вулицею (І. Нечуй-Левицький); Якби не безвихідь, то обминув би сестрину лісничівку десятою дорогою (П. Загребельний); // Навмисно проходити, проїжджати іншим шляхом, далеко від чогось. Уже з місяць Семен Федорович Коляда десятою дорогою обходив Маланчину хату (М. Зарудний); Я обійшов свій рідний завод десятою вулицею (Ю. Яновський); // перен. Не відновлюватися, не повертатися. Спорожніла, прищухла Семенютина хата, проте сон і спокій обминали її десятою дорогою (І. Головченко і О. Мусієнко). 3. кого, що. Боятися, побоюватися когось, чогось. Думав (Микола) над одним — як виявити отого мерзотника та провчити так, щоб до нових віників пам’ятав та десятою дорогою обходив (Ю. Збанацький); — Установу нашу обходять десятою дорогою лише люди нечесні (П. Кочура).

че́рез ву́лицю бо́ндар кому, жарт. Дуже далекий або зовсім не родич. Вона йому тітка, а він їй через вулицю бондар (Укр.. присл..).

че́рез доро́гу (ву́лицю, тин) навпри́сядки, зі сл. ро́дич, рідня́ і под., ірон. Дуже далекий або зовсім ніякий. — Погукали й мене на весілля, спасибі. Хоч я їм і родичка яка: навприсядки через дорогу (О. Ковінька); — А звати мене Микола Єгипта, хоч з єгиптянами я родич такий .. через вулицю навприсядки! (О. Гончар); — Ну ж і рідня ми з Вами — через тин навприсядки (В. Земляк).

як го́лому на ву́лицю, зі сл. хо́четься, ірон. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (хочеться). Хочеться, як голому на вулицю (Укр.. присл..).