вчитуватися

ВНИКА́ТИ у що (знайомлячись із чим-небудь, вивчаючи факти, аналізуючи щось, намагатися розібратися в чомусь), ВГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, ВГЛИБЛЯ́ТИСЯ, ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ), ДОКО́ПУВАТИСЯ розм., ДОХО́ДИТИ чого, розм. (пізнавати до кінця); ВЧИ́ТУВАТИСЯ (уважно читаючи). — Док.: вни́кнути, вгли́битися, ввійти́ (увійти́), докопа́тися, дійти́, вчита́тися. Кілька днів Головатий ретельно обстежував своє господарство, вникаючи в усі дрібниці (С. Добровольський); — А ти вмів? — запитав отець, не входячи в те, що се за така дивовижна наука (І. Франко); Любив я в школі обмірковувати це, те, докопуватися до цього, до того: що й небо, що й зорі (А. Тесленко); Максимов розумів, що з дівчиною коїться щось недобре.., а докопатися до правди зараз не міг (В. Собко); Ольга докладно і пильно доходила кожної дрібниці, перепитувала, просила пояснювати окремі моменти (І. Микитенко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вчитуватися — вчи́туватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вчитуватися — (учитуватися), -уюся, -уєшся, недок., вчитатися (учитатися), -аюся, -аєшся, док., у що. Вникати, входити в зміст того, що читається. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вчитуватися — ВЧИ́ТУВАТИСЯ (УЧИ́ТУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВЧИТА́ТИСЯ (УЧИТА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, док., у що. Вникати, входити в зміст того, що читається. Федоренко жадібно вчитувався в кожне слово, заглиблювався в повість (Я. Словник української мови у 20 томах
  4. вчитуватися — ВЧИ́ТУВАТИСЯ (УЧИ́ТУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВЧИТА́ТИСЯ (УЧИТА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, док., у що. Вникати, входити в зміст того, що читається. Федоренко жадібно вчитувався в кожне слово, заглиблювався в повість (Кач., І, 1958, 499); — Ага!... Словник української мови в 11 томах