вчора

ВЧО́РА (УЧО́РА) (у день, у добу, що передує сьогоднішньому), НАПЕРЕДО́ДНІ. Семен стрепенувся: те іржання нагадало йому, що він збирався вчора в дорогу (М. Коцюбинський); Повітря свіже, пахуче: учора над Запоріжжям пройшов ливний дощ (Остап Вишня); Напередодні звечора відбулася розмова між штурмовиками (М. Трублаїні).

НЕДА́ВНО (у недалекому минулому); НЕЩОДА́ВНО (не так давно); ВЧО́РА (УЧО́РА) (зовсім недавно). Сонце недавно зійшло (Г. Хоткевич); Молодий інженер, нещодавно одружений, я відпочивав з дружиною у свого інститутського приятеля (Л. Дмитерко); Трамвай, який ще позавчора був для киян заморським дивом, ще вчора — головним видом пересування.., сьогодні вже потроху набуває рис музейного експоната... (М. Рильський). — Пор. що́йно.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вчора — вчо́ра прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вчора — пр., минулого дня, на передодні; ЯК ІМ. вчорашній день, МИНУЛЕ. Словник синонімів Караванського
  3. вчора — (учора), присл. У день, який передує сьогоднішньому; напередодні. || У недалекому минулому, не дуже давно, донедавна. || у знач. ім. вчора, невідм., с. Попередній, минулий день. Від учора — з попереднього дня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вчора — ВЧО́РА (УЧО́РА), присл. У день, який передує сьогоднішньому; напередодні. – Я таки тобі тепер договорю, що учора хотів сказати... (Г. Квітка-Основ'яненко); Останній лист упав на чорнобривці вчора (М. Словник української мови у 20 томах
  5. вчора — Вчо́ра, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вчора — ВЧО́РА (УЧО́РА), присл. У день, який передує сьогоднішньому; напередодні. — Я таки тобі тепер договорю, що учора хотів сказати… (Кв.-Осн., II, 1956, 44); Учора він бачив і чув Ілліча! (Вітч. Словник української мови в 11 томах