вчорашній

НЕДА́ВНІЙ (який відбувся, здійснився і т. ін. у недалекому минулому; який існує ще небагато часу; який був ким-небудь у недалекому минулому), ВЧОРА́ШНІЙ (УЧОРА́ШНІЙ) підсил.; НЕЩОДА́ВНІЙ (який відбувся не так давно; який був ким-небудь не так давно); СВІ́ЖИЙ (недавно вчинений). Згадався переляк недавній, сльози, мов град, посипались на землю (М. Коцюбинський); В нього друзі зовсім ще недавні (Т. Масенко); Недавнім гімназистам, ..а теперішнім уланам, далебі, приємно було позирати на цих наляканих людей (Д. Бедзик); Чи всі зібрались? Є сім'я одна? Ні, ті не вип'ють, що лежать в діброві, Де стережуть їх зорі малинові, Вчорашніх битв притишена луна (А. Малишко); Вжахнуло вчительку те, що сталося з ним, вчорашнім жартуном, вигадником (О. Гончар); Спокійно, без нещодавнього надсаду згадувала вона тепер Данила (З. Тулуб); Це безглуздя — прийти після свіжого вбивства до людини, яку ти тяжко обдурив (М. Стельмах). — Пор. 3. близьки́й.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вчорашній — вчора́шній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вчорашній — [ўчорашн'ій] = учорашній м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. вчорашній — (учорашній), -я, -є. Який був, відбувався, виготовлявся і т. ін. учора. || Який був, стався, відбувався в недалекому минулому, не так давно. Вчорашній день. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вчорашній — ВЧОРА́ШНІЙ (УЧОРА́ШНІЙ), я, є. Який був, відбувався, виготовлявся і т. ін. учора. Де була яка калюжка після учорашнього дощику, не забарилася висохнути (Г. Квітка-Основ'яненко); В цілому домі всі ще спали після великої вчорашньої праці та біганини (І. Словник української мови у 20 томах
  5. вчорашній — вчора́шній день. Минуле, віджиле з позиції сьогодення. В цеху є люди, які вважають сьогоднішню перемогу вчорашнім днем (П. Автомонов). ганя́тися за вчора́шнім днем. Без підстав сподіватися повернути те, що вже минуло, чого вже не існує. Може,.. Фразеологічний словник української мови
  6. вчорашній — Вчора́шній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вчорашній — ВЧОРА́ШНІЙ (УЧОРА́ШНІЙ), я, є. Який був, відбувався, виготовлявся і т. ін. учора. Де була яка калюжка після учорашнього дощику, не забарилася висохнути (Кв.-Осн., II, 1956, 225); В цілому домі всі ще спали після великої вчорашньої праці та біганини (Н. Словник української мови в 11 томах