відвалюватися
ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене — переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. само по собі); ВІДКЛЕ́ЮВАТИСЯ, ВІДЛИПА́ТИ, ВІДЛІ́ПЛЮВАТИСЯ (про приклеєне, приліплене). — Док.: відділи́тися, відокре́митися, відлупи́тися, відірва́тися, відста́ти, відпа́сти, відвали́тися, відкле́їтися, відли́пнути, відліпи́тися. Ціолковський запропонував будувати ракету, складену з кількох окремих ступенів, які відділяються в польоті в міру витрачання пального (з журналу); Кора відокремилась від стовбура; Штукатурка відлупилася; Муха дзижчала на мухоловці, намагаючись відірватися (М. Томчаній); Підошва на однім чоботі відстала (О. Гончар); Прийде час — достигне яблучко й само відпаде (приказка); Паперові етикетки хімікатів часто відклеюються (з газети); Тож треба (ластівці) зуміти так зробити, щоб гніздо не відліпилось від жмуття проводів (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- відвалюватися — відва́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відвалюватися — -юється, недок., відвалитися, -алиться, док. 1》 Відокремлюючись від чого-небудь, падати; відпадати. 2》 перен., розм. Відходити, віддалятися. 3》 тільки недок. Пас. до відвалювати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відвалюватися — ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДВАЛИ́ТИСЯ, а́литься, док. 1. Відокремлюючись від чого-небудь, падати; відпадати. Вода підливала ту цеглу, одривала її; потроху земля одвалювалась (І. Словник української мови у 20 томах
- відвалюватися — ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДВАЛИ́ТИСЯ, а́литься, док. 1. Відокремлюючись від чого-небудь, падати; відпадати. Вода підливала ту цеглу, одривала її; потроху земля одвалювалась (Н.-Лев., І, 1956, 632); З сухих стебел.. Словник української мови в 11 томах