відвалюватися
відва́люватися
-юється, недок., відвалитися, -алиться, док.
1》 Відокремлюючись від чого-небудь, падати; відпадати.
2》 перен., розм. Відходити, віддалятися.
3》 тільки недок. Пас. до відвалювати 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відвалюватися — відва́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відвалюватися — ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДВАЛИ́ТИСЯ, а́литься, док. 1. Відокремлюючись від чого-небудь, падати; відпадати. Вода підливала ту цеглу, одривала її; потроху земля одвалювалась (І. Словник української мови у 20 томах
- відвалюватися — ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене — переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
- відвалюватися — ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДВАЛИ́ТИСЯ, а́литься, док. 1. Відокремлюючись від чого-небудь, падати; відпадати. Вода підливала ту цеглу, одривала її; потроху земля одвалювалась (Н.-Лев., І, 1956, 632); З сухих стебел.. Словник української мови в 11 томах