1. Словник синонімів української мови

відлипати

ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене — переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. само по собі); ВІДКЛЕ́ЮВАТИСЯ, ВІДЛИПА́ТИ, ВІДЛІ́ПЛЮВАТИСЯ (про приклеєне, приліплене). — Док.: відділи́тися, відокре́митися, відлупи́тися, відірва́тися, відста́ти, відпа́сти, відвали́тися, відкле́їтися, відли́пнути, відліпи́тися. Ціолковський запропонував будувати ракету, складену з кількох окремих ступенів, які відділяються в польоті в міру витрачання пального (з журналу); Кора відокремилась від стовбура; Штукатурка відлупилася; Муха дзижчала на мухоловці, намагаючись відірватися (М. Томчаній); Підошва на однім чоботі відстала (О. Гончар); Прийде час — достигне яблучко й само відпаде (приказка); Паперові етикетки хімікатів часто відклеюються (з газети); Тож треба (ластівці) зуміти так зробити, щоб гніздо не відліпилось від жмуття проводів (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлипати — відлипа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відлипати — -аю, -аєш, недок., відлипнути, -ну, -неш, док. Відставати, відокремлюватися, відклеюватися від чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлипати — ВІДЛИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЛИ́ПНУТИ, ну, неш; мин. ч. відли́п, ла, ло і відли́пнув, нула, ло; док. 1. Відставати, відклеюватися (про щось прилипле, приклеєне). Словник української мови у 20 томах
  4. відлипати — ВІДЛИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЛИ́ПНУТИ, ну, неш, док. Відставати, відокремлюватися, відклеюватися від чогось. На п’ятий-шостий день після народження [щуреняти] відлипають вуха (Фізіол. Словник української мови в 11 томах