відлипати
відлипа́ти
-аю, -аєш, недок., відлипнути, -ну, -неш, док.
Відставати, відокремлюватися, відклеюватися від чогось.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відлипати — відлипа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відлипати — ВІДЛИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЛИ́ПНУТИ, ну, неш; мин. ч. відли́п, ла, ло і відли́пнув, нула, ло; док. 1. Відставати, відклеюватися (про щось прилипле, приклеєне). Словник української мови у 20 томах
- відлипати — ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене — переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
- відлипати — ВІДЛИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДЛИ́ПНУТИ, ну, неш, док. Відставати, відокремлюватися, відклеюватися від чогось. На п’ятий-шостий день після народження [щуреняти] відлипають вуха (Фізіол. Словник української мови в 11 томах