1. Словник синонімів української мови

відлучатися

ВІДЛУЧА́ТИСЯ (іти, їхати кудись, залишаючи кого-, що-небудь на відносно недовгий час), ВІДХО́ДИТИ, ВІДВЕРТА́ТИСЯ розм. рідко, ВІДВИХА́ТИСЯ розм. рідко. — Док.: відлучи́тися, відійти́, відвильну́ти розм. відверну́тися, відвихну́тися. В неділю був даний наказ усій челяді не відлучаться нікуди з дому (О. Іваненко); Звик до батька, ні на крок не відходить (І. Муратов); — Не встигла я на якусь часинку одвернутися до куми, а він почав з дітьми пиріжки.. ліпити (М. Стельмах); Коли мати десь відвернулася, Настя миттю накинула на себе свитку.. і — гайда до школи (В. Речмедін).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлучатися — відлуча́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відлучатися — -аюся, -аєшся, недок., відлучитися, -учуся, -учишся, док. 1》 Виходити, виїжджати з якого-небудь місця на певний час. 2》 від кого – чого, рідко. Покидати, залишати. 3》 тільки недок. Пас. до відлучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлучатися — Виїжджати, виїздити, виїхати, повиїжджати, повиїздити, від'їхати, повід'їздити, переїжджати, переїздити, попереїжджати, попереїздити, виходити, вийти, повиходити, відходити, відійти, повідходити, залишати, залишити, позалишати Словник чужослів Павло Штепа
  4. відлучатися — ВІДЛУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДЛУЧИ́ТИСЯ, учу́ся, у́чишся, док. 1. Тимчасово виходити, виїжджати з якого-небудь місця. – Треба вам буде куди відлучатися, я знатиму, що і за морем ви за мною скучатимете, як я тут за вами (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. відлучатися — ВІДЛУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДЛУЧИ́ТИСЯ, у́чуся, у́чишся, док. 1. Виходити, виїжджати з якого-небудь місця на певний час. — Треба вам буде куди відлучатися, я знатиму, що і за морем ви за мною скучатимете, як я тут за вами (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах