відлучатися

ВІДЛУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДЛУЧИ́ТИСЯ, у́чуся, у́чишся, док.

1. Виходити, виїжджати з якого-небудь місця на певний час.

— Треба вам буде куди відлучатися, я знатиму, що і за морем ви за мною скучатимете, як я тут за вами (Кв.-Осн., II, 1956, 340);

— Будьте дома й нікуди не відлучайтесь (Гончар, Таврія.., 1957, 682);

— Я відлучуся годинки на дві, а ти вже доглядай тут за всім (Шиян, Гроза.., 1956, 201).

2. від кого — чого, рідко. Покидати, залишати.

Там Маруся заручається, од батенька одлучається (Сл. Гр.);

І з сими словами всі три [Кінь, Свиня, Кіт].. відлучилися від звірячої громади і пристали до людської (Фр., IV, 1950, 124);

Ориська хоче відлучитися від них [подруг] (Вільде, Б’є восьма, 1945, 30).

3. тільки недок. Пас. до відлуча́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлучатися — відлуча́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відлучатися — -аюся, -аєшся, недок., відлучитися, -учуся, -учишся, док. 1》 Виходити, виїжджати з якого-небудь місця на певний час. 2》 від кого – чого, рідко. Покидати, залишати. 3》 тільки недок. Пас. до відлучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлучатися — Виїжджати, виїздити, виїхати, повиїжджати, повиїздити, від'їхати, повід'їздити, переїжджати, переїздити, попереїжджати, попереїздити, виходити, вийти, повиходити, відходити, відійти, повідходити, залишати, залишити, позалишати Словник чужослів Павло Штепа
  4. відлучатися — ВІДЛУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДЛУЧИ́ТИСЯ, учу́ся, у́чишся, док. 1. Тимчасово виходити, виїжджати з якого-небудь місця. – Треба вам буде куди відлучатися, я знатиму, що і за морем ви за мною скучатимете, як я тут за вами (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. відлучатися — ВІДЛУЧА́ТИСЯ (іти, їхати кудись, залишаючи кого-, що-небудь на відносно недовгий час), ВІДХО́ДИТИ, ВІДВЕРТА́ТИСЯ розм. рідко, ВІДВИХА́ТИСЯ розм. рідко. — Док.: відлучи́тися, відійти́, відвильну́ти розм. відверну́тися, відвихну́тися. Словник синонімів української мови