відлучатися

відлуча́тися

-аюся, -аєшся, недок., відлучитися, -учуся, -учишся, док.

1》 Виходити, виїжджати з якого-небудь місця на певний час.

2》 від когочого, рідко. Покидати, залишати.

3》 тільки недок. Пас. до відлучати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлучатися — відлуча́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відлучатися — Виїжджати, виїздити, виїхати, повиїжджати, повиїздити, від'їхати, повід'їздити, переїжджати, переїздити, попереїжджати, попереїздити, виходити, вийти, повиходити, відходити, відійти, повідходити, залишати, залишити, позалишати Словник чужослів Павло Штепа
  3. відлучатися — ВІДЛУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДЛУЧИ́ТИСЯ, учу́ся, у́чишся, док. 1. Тимчасово виходити, виїжджати з якого-небудь місця. – Треба вам буде куди відлучатися, я знатиму, що і за морем ви за мною скучатимете, як я тут за вами (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. відлучатися — ВІДЛУЧА́ТИСЯ (іти, їхати кудись, залишаючи кого-, що-небудь на відносно недовгий час), ВІДХО́ДИТИ, ВІДВЕРТА́ТИСЯ розм. рідко, ВІДВИХА́ТИСЯ розм. рідко. — Док.: відлучи́тися, відійти́, відвильну́ти розм. відверну́тися, відвихну́тися. Словник синонімів української мови
  5. відлучатися — ВІДЛУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДЛУЧИ́ТИСЯ, у́чуся, у́чишся, док. 1. Виходити, виїжджати з якого-небудь місця на певний час. — Треба вам буде куди відлучатися, я знатиму, що і за морем ви за мною скучатимете, як я тут за вами (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах