відмінити

ЗМІ́НЮВАТИ (робити іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИ, МІНЯ́ТИ, МІНИ́ТИ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИ, ВІДМІНЯ́ТИ, ВІДМІ́НЮВАТИ, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИ розм. рідше, ПРЕОБРАЖА́ТИ книжн. (різко, суттєво, шляхом переробки тощо). — Док.: зміни́ти, переміни́ти, відміни́ти, переверну́ти, перероди́ти, перешикува́ти, переіна́кшити, переіна́чити. Ніч змінювала обриси й форми місцевості та речей, плутала почуття віддалення й часу (М. Трублаїні); Він перекидає торбу через плече, одним рухом міняє форму шапки, міняє і вираз обличчя й в'яло хльоскає батогом (М. Стельмах); Хоть вовк линяє, Та норов не переміняє (Л. Боровиковський); Але сопілки й тамбурини глухий одмінюють мотив (М. Рильський); Кілька робітників метикують над якимось пристроєм до комбайна, щось лагодять, переінакшують (О. Гончар).

СКАСО́ВУВАТИ (визнавати, оголошувати що-небудь недійсним), КАСУВА́ТИ, ВІДМІНЯ́ТИ, ВІДМІ́НЮВАТИ, АНУЛЮВА́ТИ, НУЛІФІКУВА́ТИ фін., ПРИПИНЯ́ТИ. — Док.: скасува́ти, відміни́ти, анулюва́ти, нуліфікува́ти, припини́ти. — Але враховуючи мужність, яку проявив у цьому бою сержант Кравцов, смертний вирок скасовую, — високим збудженим голосом додав Білогруд (Ю. Бедзик); Скасувати рішення; Репетицію відмінили й тут же вирішили, що прем'єру слід перенести на наступну неділю (Л. Дмитерко); Всі бомбардувальники в той день відмінили свої польоти (О. Гончар); Анулювати договір.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмінити — відміни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відмінити — [в'ідм'інитие] -м'ін'у, -м'іниеш; нак. -ни, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. відмінити — див. відміняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відмінити — ВІДМІНИ́ТИ див. відміня́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. відмінити — ВІДМІНИ́ТИ див. відміня́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. відмінити — Відмінити, -ся см. відміняти, -ся. Словник української мови Грінченка