відмінити
відміни́ти
[в'ідм'інитие]
-м'ін'у, -м'іниеш; нак. -ни, -н'іт'
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відмінити — відміни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відмінити — див. відміняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відмінити — ВІДМІНИ́ТИ див. відміня́ти. Словник української мови у 20 томах
- відмінити — ЗМІ́НЮВАТИ (робити іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИ, МІНЯ́ТИ, МІНИ́ТИ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИ, ВІДМІНЯ́ТИ, ВІДМІ́НЮВАТИ, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИ розм. рідше, ПРЕОБРАЖА́ТИ книжн. Словник синонімів української мови
- відмінити — ВІДМІНИ́ТИ див. відміня́ти. Словник української мови в 11 томах
- відмінити — Відмінити, -ся см. відміняти, -ся. Словник української мови Грінченка