відмінити

відміни́ти

[в'ідм'інитие]

-м'ін'у, -м'іниеш; нак.и, -н'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмінити — ВІДМІНИ́ТИ див. відміня́ти. Словник української мови у 20 томах
  2. відмінити — ЗМІ́НЮВАТИ (робити іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИ, МІНЯ́ТИ, МІНИ́ТИ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИ, ВІДМІНЯ́ТИ, ВІДМІ́НЮВАТИ, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИ розм. рідше, ПРЕОБРАЖА́ТИ книжн. Словник синонімів української мови
  3. відмінити — відміни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. відмінити — див. відміняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. відмінити — ВІДМІНИ́ТИ див. відміня́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. відмінити — Відмінити, -ся см. відміняти, -ся. Словник української мови Грінченка