відомщати

МСТИ́ТИСЯ над ким, на кому і без додатка (здійснювати помсту над кимсь), МСТИ́ТИ кому і без додатка, ПОМЩА́ТИСЯ кому, ВІДОМЩА́ТИ (ВІДІМЩА́ТИ) кому; РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯ з ким, ПЛАТИ́ТИ кому (зводити рахунки з кимсь). — Док.: помсти́тися, помсти́ти, відомсти́ти (відімсти́ти), розплати́тися, відплати́ти, поквита́тися (поквитува́тися) з ким порахува́тися з ким розм. Тоді в нього в руках був надійний автомат, він міг мститися і мстився за своїх батьків нещадно (В. Собко); За тяжкі, глибокі рани дорогої сторони мстили наші партизани (М. Упеник); Розбитий храм Встає живий в моїй уяві І кличе знов в бої криваві Помстити лютим ворогам (О. Олесь); Десь недалеко ходив по бойових шляхах великий танк, помщався за Явдокимових синів (Л. Первомайський); Тричі ходив з отаманом Воювати з бусурманом, За батенька відомщати, За нещасну рідну мати, За сестрицину недолю, За свою сирітську долю (М. Костомаров); Як тільки ця територія була зайнята ворогами, вирушив (Джмелик) у Троянівку, щоб розплатитися за свої кривди (Григорій Тютюнник); Вперед пішли солдати, і зім'яли ворожу силу, й відплатили гідно За смерть сестри (М. Рильський); Мені дуже б хотілося допомогти вам поквитатися із бандою провокаторів (І. Головченко і О. Мусієнко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відомщати — відомща́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відомщати — відімщати, -аю, -аєш, недок., відомстити, відімстити, -мщу, -мстиш, док., рідко. Те саме, що мститися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відомщати — хохл. (отомщать) помстити мститися, помститися, мстити, помстити Словник чужослів Павло Штепа
  4. відомщати — ВІДОМЩА́ТИ, рідко ВІДІМЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДОМСТИ́ТИ, рідко ВІДІМСТИ́ТИ, мщу́, мсти́ш, док., кому, чому і без дод. Те саме, що мсти́ти. Тричі ходив з отаманом Воювати з бусурманом. За батенька відомщати, За нещасну рідну мати [матір] (М. Словник української мови у 20 томах
  5. відомщати — див. мстити Словник синонімів Вусика
  6. відомщати — ВІДОМЩА́ТИ, ВІДІМЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДОМСТИ́ТИ, ВІДІМСТИ́ТИ, мщу́, мсти́ш, док., рідко. Те саме, що мсти́тися. Наткнувся в темряві на відро з мазутою і пригадав раптом, як давно колись в їхньому селі парубки відомщали дівкам… (Гончар, Новели... Словник української мови в 11 томах