відомщати
ВІДОМЩА́ТИ, рідко ВІДІМЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДОМСТИ́ТИ, рідко ВІДІМСТИ́ТИ, мщу́, мсти́ш, док., кому, чому і без дод.
Те саме, що мсти́ти.
Тричі ходив з отаманом Воювати з бусурманом. За батенька відомщати, За нещасну рідну мати [матір] (М. Костомаров);
Наткнувся в темряві на відро з мазутою [мазутом] і пригадав раптом, як давно колись в їхньому селі парубки відомщали дівкам... (О. Гончар);
Ігор же [Ольгович], порадившись із братами своїми, захотів одомстити за себе. І поїхали вони до Переяславля вдруге, і стали коло Переяславля, і, бившись три дні, та не досягнувши нічого, вернулися до себе (з легенди);
Серце моє наливалося огнем, у грудях ходили прибої гніву... О, чим я тобі відомщу, ти, кляте життя – невільне, підданське! (Панас Мирний);
Я повинен відомстити за його смерть, належно покаравши угорців (П. Загребельний);
Я собі так міркую, що ми повинні одімстити. Вони нам грецьких драконів, а ми їм – люботинських щурів (Ю. Винничук).
Значення в інших словниках
- відомщати — відомща́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- відомщати — відімщати, -аю, -аєш, недок., відомстити, відімстити, -мщу, -мстиш, док., рідко. Те саме, що мститися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відомщати — хохл. (отомщать) помстити мститися, помститися, мстити, помстити Словник чужослів Павло Штепа
- відомщати — див. мстити Словник синонімів Вусика
- відомщати — МСТИ́ТИСЯ над ким, на кому і без додатка (здійснювати помсту над кимсь), МСТИ́ТИ кому і без додатка, ПОМЩА́ТИСЯ кому, ВІДОМЩА́ТИ (ВІДІМЩА́ТИ) кому; РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯ з ким, ПЛАТИ́ТИ кому (зводити рахунки з кимсь). — Док. Словник синонімів української мови
- відомщати — ВІДОМЩА́ТИ, ВІДІМЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДОМСТИ́ТИ, ВІДІМСТИ́ТИ, мщу́, мсти́ш, док., рідко. Те саме, що мсти́тися. Наткнувся в темряві на відро з мазутою і пригадав раптом, як давно колись в їхньому селі парубки відомщали дівкам… (Гончар, Новели... Словник української мови в 11 томах