відсутній
ВІДСУ́ТНІЙ (який не перебуває у певному місці в даний час), НЕПРИСУ́ТНІЙ рідше. Давно вже хотілось Їм поділити державця відсутнього спадок багатий (переклад Бориса Тена); — Я їм покажу, я їх допечу! — страхав о. Василь неприсутніх парафіян (М. Коцюбинський).
ВІДСУ́ТНІЙ (про очі, погляд — який нічого не виражає), ПОРО́ЖНІЙ, БЕЗДУ́МНИЙ. Теллер.. відсутніми очима дивився на стінку (Н. Рибак); Вони були зовсім порожні, ці крижані, моторошні очі — без жодної іскорки, без жодного почування (О. Донченко); Катя мовчала і дивилась перед собою бездумним поглядом (О. Гуреїв).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відсутній — відсу́тній прикметник Орфографічний словник української мови
- відсутній — [в'ідзсут(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- відсутній — -я, -є. 1》 Який не перебуває в даному місці в певний час; прот. присутній. || у знач. ім. відсутній, -нього, ч. Той, хто не перебуває де-небудь у певний час. 2》 Якого немає, який не існує. Бути відсутнім — а) не перебувати в тому чи іншому місці в даний час; б) не бути, не існувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відсутній — ВІДСУ́ТНІЙ, я, є. 1. Який не перебуває в певному місці в певний час; протилежне присутній. Підвівся заступник голови суду товариш Ходжаєв і сказав, що підсудний Кравець тяжко захворів на шлунок і зараз відсутній (Іван Ле); На репетицію сходилися всі... Словник української мови у 20 томах
- відсутній — Відсу́тній, -ня, -нє; -су́тні, -ніх Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відсутній — ВІДСУ́ТНІЙ, я, є. 1. Який не перебуває в даному місці в певний час; протилежне присутній. Підвівся заступник голови суду товариш Ходжаєв і сказав, що підсудний Кравець тяжко захворів на шлунок і зараз відсутній. Словник української мови в 11 томах