1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відсутній

відсу́тній

-я, -є.

1》 Який не перебуває в даному місці в певний час; прот. присутній.

|| у знач. ім. відсутній, -нього, ч. Той, хто не перебуває де-небудь у певний час.

2》 Якого немає, який не існує.

Бути відсутнім — а) не перебувати в тому чи іншому місці в даний час; б) не бути, не існувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсутній — відсу́тній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відсутній — [в'ідзсут(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. відсутній — ВІДСУ́ТНІЙ, я, є. 1. Який не перебуває в певному місці в певний час; протилежне присутній. Підвівся заступник голови суду товариш Ходжаєв і сказав, що підсудний Кравець тяжко захворів на шлунок і зараз відсутній (Іван Ле); На репетицію сходилися всі... Словник української мови у 20 томах
  4. відсутній — ВІДСУ́ТНІЙ (який не перебуває у певному місці в даний час), НЕПРИСУ́ТНІЙ рідше. Давно вже хотілось Їм поділити державця відсутнього спадок багатий (переклад Бориса Тена); — Я їм покажу, я їх допечу! — страхав о. Василь неприсутніх парафіян (М. Словник синонімів української мови
  5. відсутній — Відсу́тній, -ня, -нє; -су́тні, -ніх Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відсутній — ВІДСУ́ТНІЙ, я, є. 1. Який не перебуває в даному місці в певний час; протилежне присутній. Підвівся заступник голови суду товариш Ходжаєв і сказав, що підсудний Кравець тяжко захворів на шлунок і зараз відсутній. Словник української мови в 11 томах