відторгати

ЗАГА́РБАТИ (насильно захопити чужу територію, поневолити інші народи), ЗАХОПИ́ТИ, ПІДКОРИ́ТИ, ПОКОРИ́ТИ, СКОРИ́ТИ, ЗАЖЕ́РТИ підсил. розм., ЗАГРАБА́СТАТИ підсил. розм.; ЗАВОЮВА́ТИ, ПОЛОНИ́ТИ, ЗВОЮВА́ТИ розм. (вводячи війська); ОКУПУВА́ТИ (тимчасово); АНЕКСУВА́ТИ, ВІДТО́РГНУТИ книжн. (приєднавши до своєї території). — Недок.: зага́рбувати, захо́плювати, підкоря́ти, покоря́ти, скоря́ти, зажира́ти, заграба́стувати, завойо́вувати, полони́ти, звойо́вувати, окупо́вувати, анексува́ти, відторга́ти. Страшний він (Дніпро) у чорну бурю.. Це добре відчули окупанти, що хотіли загарбати нашу землю (М. Рильський); Були часи, коли Новому Риму — Візантії щастило захоплювати в Європі, Азії, Єгипті великі простори землі, поневолювати цілі народи (С. Скляренко); Каган Симеон бив ромеїв під Андріанополем, підкорив собі солунську, драчську й андріанопольську феми (області) Візантії, військо його стояло під самими стінами Константинополя, вийшло до Босфору (С. Скляренко); Імператори (ромеїв), як павуки, висмоктують всі сили з Єгипту, Азії, Європи, мріють вони про ще більше, прагнуть покорити Русь (С. Скляренко); Я думав з гордістю: ніколи, мій краю, не скорить тебе (І. Гончаренко); (Нартал:) Ви.. хочете весь світ зажерти (Леся Українка); Фашисти пішли завойовувати нас! Стіною ми стали на захист Вітчизни (І. Нехода); Чутка є, що цар хоче Весь світ полонити (Т. Шевченко); І Бертольдові спочатку Справді щастя панувало, Довелося звоювати Бусурменських міст немало (Леся Українка); Угорське військо в 1189 р. окупувало Галич (з підручника); У 1908 р. Австро-Угорщина анексувала дві турецькі провінції (з підручника).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відторгати — відторга́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відторгати — у. відкраювати, відтинати; (землю) загарбувати; (тканину) відчужувати. Словник синонімів Караванського
  3. відторгати — -аю, -аєш, недок., відторгнути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Не приймати (не прийняти) внаслідок біологічної несумісності сторонню тканину, орган після її (його) трансплантації. 2》 книжн., заст. Силоміць забирати землі, володіння тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відторгати — Брати, вибирати, вибрати, повибирати, відбирати, відібрати, повідбирати, забирати, забрати, позабирати, видирати, видерти, повидирати, роздирати, роздерти, пороздирати, виділяти, виділити, повиділяти, відділяти, відділити, повідділяти, поділяти... Словник чужослів Павло Штепа
  5. відторгати — ВІДТОРГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДТО́РГНУТИ, ну, неш, док. 1. що. Насильно забирати землі, володіння тощо; загарбувати. Візантія у період панування київського князя Святослава переживала тяжкі часи. Словник української мови у 20 томах
  6. відторгати — ВІДТОРГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДТО́РГНУТИ, ну, неш, док., перех., книжн., заст. Насильно забирати землі, володіння тощо. Словник української мови в 11 томах