відшукувати

ЗНАЙТИ́ (шукаючи, виявити), НАЙТИ́, ВІДНАЙТИ́, РОЗШУКА́ТИ, ВІДШУКА́ТИ, ВИ́ШУКАТИ, ДОБУ́ТИ, ВІДКОПА́ТИ розм., РОЗКОПА́ТИ розм., ВИ́КОПАТИ розм., ВИ́НИШПОРИТИ розм., ВИ́СКІПАТИ розм. (внаслідок тривалих і старанних пошуків); НАТРА́ПИТИ, НАДИ́БАТИ, НАГИ́БАТИ діал. (випадково); ПІДХОПИ́ТИ розм., ПІДЧЕПИ́ТИ розм. (звичайно чоловік, хлопець жінку, дівчину для себе або жінка, дівчина чоловіка, хлопця). — Недок.: знахо́дити, нахо́дити, віднахо́дити, розшу́кувати, відшу́кувати, вишу́кувати, добува́ти, відко́пувати, розко́пувати, вико́пувати, натрапля́ти, нади́бувати, надиба́ти, підхо́плювати, підчі́плювати. Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко); Василько вмів з одного погляду находити завіяну снігами стежину на гору (А. Турчинська); Я давній лист в планшеті віднайшов. Папір пожовк, рядки вже напівстерті (Л. Дмитерко); — Добре було б розшукати всіх його товаришів, поговорити з рідними й написати історію його життя (Є. Гуцало); Відшукавши потрібну книгу, Людмила спустилась на підлогу (А. Головко); Сардачину знайшов десь таку стару, що де вже він її й вишукав таку (Г. Хоткевич); — Між забутих фондів ти відкопав дорогий скарб — колекцію лірницьких плачів, жебрацьких причитань та голосінь над покійниками у записах на вощані валки ще едісонівського фонографа (І. Волошин); Це була фотокопія заяви, яку колись.. писав Ріхард Баум.. А проте, заява залишилася, і Ервін Майєр зумів розкопати її (В. Собко); Наум пригадує оповідання Бориса Андрійовича про лісового царя часів громадянської війни і дивується: "Де ви такого царя викопали?" (Т. Масенко); (Журейко:) Як вірний буде він народу, То зрештою натрапить вірну путь (І. Кочерга); Обійшов (Грицько) горище, надибав сушені груші, взяв скілько штук і почав гризти (С. Васильченко); — Де ж ви нагибали це сіно? — Там, де ти рибу ловиш (М. Стельмах); Пидоря, не дивлячись на її тридцять літ, підхопила собі двадцятилітнього молодця з міських міщан (Панас Мирний).

ШУКА́ТИ (намагатися знайти, виявити когось, щось, часто сховане, загублене тощо), ВІДШУ́КУВАТИ, РОЗШУ́КУВАТИ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПОШУ́КУВАТИ, НАШУ́КУВАТИ розм., ШУКА́ТИСЯ діал., СЬКА́ТИ діал.; ША́РИТИ розм. (перев. навпомацки); ШАРУДІ́ТИ розм. (навпомацки, спричиняючи слабкий шелест); НИ́ШПОРИТИ, ША́СТАТИ розм., ШНИ́ПОРИТИ діал., ШПА́ТИ діал. (у різних місцях); ДОВБА́ТИСЯ (ДОВБТИ́СЯ) розм., ШПО́РТАТИСЯ (ШУПО́РТАТИСЯ) розм., ШПИРА́ТИ діал. (перебираючи, ворушачи); ПІДШУ́КУВАТИ, ВИШУ́КУВАТИ, ГЛЯДІ́ТИ, ПРИШУ́КУВАТИ розм., ДОШУ́КУВАТИ розм. (когось або щось потрібне, придатне). — Док.: відшука́ти, розшука́ти, дошука́тися, нашука́ти, ви́ськати, ви́нишпорити, підшука́ти, ви́шукати, пришука́ти, дошука́ти. Нема Насті до ночі; нема уночі; не прийшла і вдень. Посилала пані шукати. Шукали ми, не знайшли (Марко Вовчок); Кілька разів виділось їй, як їде вона в незнайоме місто, відшукує за адресою будинок (Ю. Мушкетик); — А мати вже тебе по всьому селі розшукувала, — нахилився я до Софрона (М. Стельмах); Після останньої війни він таки попогрів тут чуба, чистячи колодязь, дошукуючись замуленого джерельця, аж поки дошукався (О. Гончар); Пошукуючи копачів, він заходив до бараків, навідувався до приймальної контори будівництва (Г. Коцюба); Дехто з офіцерів нашукував біля клубу свою знайому (А. Хорунжий); Довго шукались за сим добром (А. Свидницький); Нема хури, не вернулися воли, і запорожця, хто зна, де його ськати (Г. Квітка-Основ'яненко); Шарила (Марія) сірників на карнизі, а ніяк не знайде, — де вона заділа їх? (А. Головко); Пішли ми по других хатах. Розглядали шафу з усяким збіжжям, шаруділи й поза шафою, обдивлялись всі куточки (Панас Мирний); — Це певно Кривоніс нишпорить по садку та потаєнці оглядає, кудою б можна крадькома найбезпечніше пройти в замок (І. Нечуй-Левицький); Так і зирите по чужих городах, так і шастаєте (М. Чабанівський); Не йдуть до хати, а стали коло одного вугла, шпортають, штуркають, шнипорять... (І. Франко); Шукають Сови, шпають по лісі (І. Франко); Стукають (надзирателі) у ґрати, довбуться в матрацах, сіпають хлопців (А. Тесленко); Щось пригадав (Панас), швидко зіскакує з полу, біжить за стіл і починає шпортатись по книжках (С. Васильченко); Довго не висидить (вітер).. Шукає. Нишпорить, шпирає (Г. Хоткевич); Відповідальні за організацію баз.. підшукували місця для влаштування складів (М. Шеремет); Глянула Килина в синє небо, — в ясній голубизні непорушно застиг шуліка, вишукуючи собі здобич далеко на землі (Є. Гуцало); — Коли я вам не вгоджу, то глядіть собі кращої наймички (М. Коцюбинський).