відшукувати

Значення в інших словниках

1. відшукувати — відшу́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. відшукувати — Віднаходити, знаходити, виявляти, (руди) відкривати; (слід) розшукувати; (питаючи) напитувати; (корінь зла) докопуватися до, дошукуватися чого. Словник синонімів Караванського
3. відшукувати — -ую, -уєш, відшуковувати, -ую, -уєш, недок., відшукати, -аю, -аєш, док., перех. Шукаючи, знаходити, виявляти; розшукувати. || Знаходити, установлювати що-небудь у чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. відшукувати — ВІДШУ́КУВАТИ, ую, уєш, рідко ВІДШУКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Шукаючи, знаходити, виявляти кого-, що-небудь; розшукувати що-небудь. Серце її неспокійно калатало, коли вона бігла назад, одшукуючи свої сліди (М. Словник української мови у 20 томах
5. відшукувати — ЗНАЙТИ́ (шукаючи, виявити), НАЙТИ́, ВІДНАЙТИ́, РОЗШУКА́ТИ, ВІДШУКА́ТИ, ВИ́ШУКАТИ, ДОБУ́ТИ, ВІДКОПА́ТИ розм., РОЗКОПА́ТИ розм., ВИ́КОПАТИ розм., ВИ́НИШПОРИТИ розм., ВИ́СКІПАТИ розм. Словник синонімів української мови
6. відшукувати — ВІДШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Шукаючи, знаходити, виявляти; розшукувати. Серце її неспокійно калатало, коли вона бігла назад, одшукуючи свої сліди (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
7. відшукувати — Відшукувати, -кую, -єш сов. в. відшукати, -каю, -єш, гл. Отыскивать, отыскать. Помогли одшукати його. Мнж. 137. Словник української мови Грінченка