вільгота

ВОЛО́ГА (рідина, яка конденсується на чомусь, міститься десь), ВО́ГКІСТЬ, ВІ́ЛЬГІСТЬ, ВІЛЬГО́ТА, ВІ́ЛЬГА рідше. Вона з небувалою насолодою спочатку угамувала спрагу, а тоді занурила обличчя з запаленими повіками в свіжу й холодну вологу (З. Тулуб); Мартин гладив її пахуче волосся, відчував на своїх грудях тепло її дихання, вологу сліз (А. Шиян); Вогкість зеленкуватими краплями так і висіла на них (стінах) (І. Франко); Чути, як знадвору по шибках перекочуються краплини вільгості (М. Стельмах); Спрага пече в горлі, спрага груди роздирає. Де вона, та благодатна вільга? (Н. Рибак).

ВОЛО́ГІСТЬ (наявність вологи у чомусь), ВО́ГКІСТЬ, СИ́РІСТЬ, ВІ́ЛЬГІСТЬ рідше, ВІЛЬГО́ТА рідше, ВІЛЬГО́ТНІСТЬ рідше, ВІ́ЛЬГА рідше. Вологість насичувала повітря (О. Гончар); Знадвору потягнуло сирістю, важким пересиченим вогкістю повітрям (В. Гжицький); Грибною вільгістю пахтить І віє листвиною (А. Малишко); Ми йдемо до нової хати. Запашна вільготність (Я. Качура); Дихнуло вільгою. — Знать, близько болотистий луг (П. Дорошко).

ПІ́ЛЬГА (звільнення від дотримання загальних правил, виконання якихось обов'язків), ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ спец., ВІ́ЛЬНОСТІ перев. мн., заст., ВІЛЬГО́ТА заст. — Пан Бжевський обіцяє нам різні пільги. Оратимете й засіватимете його землю, скільки хто забажав, і нічого не робитимете на замок (З. Тулуб); У Франції держава поетапно створювала структури для органічного обмеження стисло-егоїстичних преференцій (з журналу); Правами і вільностями козаки могли користуватися тільки на державних землях (з підручника); — Ті люде в осадах, що вже їм минули строки вільготи, чомусь не хотять давати податів (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. пра́во.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вільгота — вільго́та 1 іменник жіночого роду вогкість вільго́та 2 іменник жіночого роду послаблення обмежень рідко Орфографічний словник української мови
  2. вільгота — I -и, ж. 1》 Те саме, що вогкість. 2》 Те саме, що волога. II -и, ж., заст. Певна свобода в дотримуванні законів, правил, зобов'язань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вільгота — ВІЛЬГО́ТА¹, и, ж. 1. Те саме, що во́гкість. Дощ був під вечір, і у вікно – вільгота (Д. Бузько); Ранок зачинався тихий та лагідний, все навкіл: і трави, і дерева, і кущі – наче завмерло, умліваючи в передденній вільготі (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. вільгота — ВІЛЬГО́ТА¹, и, ж. 1. Те саме, що во́гкість. Ранок зачинався тихий та лагідний, все навкіл: і трави, і дерева, і кущі — наче завмерло, умліваючи в передденній вільготі (Смолич, Мир.., 1958, 465). 2. Те саме, що воло́га. Очі в неї блищать якось особливо .. Словник української мови в 11 томах
  5. вільгота — Вільгота, -ти ж. Льгота, облегченіе; отсрочка. Зміев. у. Попроси, щоб дав вільготи хоч на три часи, щоб передумати мені, що в мене дома. Чуб. II. 18. Словник української мови Грінченка