1. Словник синонімів української мови

вістовий

II. ПОСИ́ЛЬНИЙ (особа, яку посилають кудись із дорученням; співробітник установи, який розносить ділові папери), ПОСЛА́НЕ́ЦЬ, КУР'ЄР, РОЗСИЛЬНИЙ, ВІСТОВИ́Й, ВІСТОВЕ́ЦЬ заст. (перев. у війську); ХОДА́К розм. (обраний кимсь і посланий кудись з певним дорученням, клопотанням), СТІ́ЙЧИК заст. (при волосному правлінні). Кушніренко прийшов без подвірних списків, хоч про це нагадували йому навіть оце щойно, через посильного від сходки (А. Головко); "Воля Покуття" (газета) ще не доробилася, щоб тримати спеціального посильного (Ірина Вільде); Збори були призначені на дванадцять. Напередодні всі хати обійшли посланці, попереджали, щоб не спізнювались (Ю. Збанацький); Тільки-но окопались, прибіг вістовий з батальйону і доповів, що наказано знову зніматися вперед, бо противник відступає (О. Гончар); Не встигла Гризельда ступити кільки ступенів до палацу, як прибіг вістовець шляхтич (І. Нечуй-Левицький); — Знайти письменного чоловіка, щоб списав усі наші біди і злигодні, а потім з тією бумагою і послати свого ходака в столицю до царя (П. Кочура); Писар написав о. Артемієві це все в офіціальній бумазі ще й нумер завів й одіслав через стійчика (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вістовий — ві́стовий прикметник від: віст вістови́й прикметник від: вість Орфографічний словник української мови
  2. вістовий — I в`істовий-а, -е. Прикм. до віст. II вістов`ий-а, -е. 1》 Який подає звістку, сигнал, умовний знак; сигнальний. 2》 у знач. ім. вістовий, -вого, ч. Солдат, який виконує службові доручення командирів штабу; посильний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вістовий — хохл. (вєстовой) вістун вістун, див. геральд Словник чужослів Павло Штепа
  4. вістовий — ВІСТОВИ́Й, а́, е́. 1. Який подає звістку, сигнал, умовний знак; сигнальний. Полями пролетів гук стрілу, відгомоном відбився від мурів замку і ніби прилип до них. Словник української мови у 20 томах
  5. вістовий — див. вісник Словник синонімів Вусика
  6. вістовий — ВІСТОВИ́Й, а, е. 1. Який подає звістку, сигнал, умовний знак; сигнальний. 2. у знач. ім. вістови́й, во́го, ч. Солдат, який виконує службові доручення командирів штабу; посильний. Словник української мови в 11 томах