1. Словник синонімів української мови

вістівник

ВІ́СНИК (той, хто приносить якусь звістку), ВІСТУ́Н, ВІСТІВНИ́К (ВІСТОВНИ́К) рідше, ВІСТОВИ́К рідше, ВІСТОВЕ́ЦЬ рідше; ГІНЕ́ЦЬ (ГОНЕ́ЦЬ), ПОСЛА́НЕ́ЦЬ, ВИ́СЛАНЕЦЬ (спеціально посланий для цього). Поїхав вісник на прудкім верблюді.. Та й переказує цареві Туру (А. Кримський); Чи ж все буть йому кар вістуном І погрозою в людях!? (І. Франко); Ось вістовник біжить із гір..; Якби він нам приніс хорошу вість (переклад М. Лукаша); І вістовець не приходить од їх, щоб за їх розказати (Леся Українка); Влетіти і впасти, як падали колись гінці — вісники перемоги — на майданах античних міст (О. Гончар); (Тхориха:) Раз увечері прибігає до нас від Храпка посланець (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вістівник — вістівни́к іменник чоловічого роду, істота вістун рідко Орфографічний словник української мови
  2. вістівник — -а, ч., рідко. Те саме, що вістун 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вістівник — ВІСТІВНИ́К, ВІСТОВНИ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що вісту́н 1. [Головнокомандувач:] Ось вістовник біжить із гір; .. Якби він нам приніс хорошу вість! (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Словник української мови у 20 томах
  4. вістівник — ВІСТІВНИ́К, а, ч., рідко. Те саме, що вісту́н 1. Словник української мови в 11 томах