вітряниця

БУ́РЯ (негода, що супроводжується сильним, навальним вітром, звичайно з дощем, грозою, а взимку — зі снігом), БОРВІ́Й поет., ХУРТОВИ́НА розм., ВІТРЯНИ́ЦЯ діал., ЧВА́РА діал.; БУРЕВІ́Й (сильна буря); ШТОРМ (сильна буря на морі і взагалі у великих водоймах); УРАГА́Н, ОРКА́Н заст. (сильна руйнівна буря — звичайно на морі, в степу); ЦИКЛО́Н розм. (сильна буря, що супроводжується ураганним вітром, — звичайно на морі, в степу). Буря йшла зі сходу. Сніжна хуртовина розгулялася по всьому, здавалось, світу (О. Довженко); Тільки й стрічалися нам, земляки наші, білі берези, Явори й темні дуби, до негоди та борвію звиклі (Леся Українка); Як зробилась на Чорному морі страшенна хуртовина.., дак чим Олексій Попович вирятувався? (Ганна Барвінок); Буває так, що валять дуб скажені буревії (М. Шеремет); Моря не видко було через туман. Шторм лютував, ніби велетенські руки перегортали в воді каміння, не жаліючи сили (Ю. Яновський); Володі хотілось вискочити на палубу, підставити ураганові розхристані груди і вести "Сибіряк" назустріч грізним хвилям і нічному шторму (О. Донченко); Добре, що тебе не застав на морі циклон оцей, а то я й не знаю, що б се було (Леся Українка). — Пор. 1. гроза́, 1. завірю́ха.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вітряниця — вітряни́ця іменник жіночого роду буря діал. Орфографічний словник української мови
  2. вітряниця — -і, ж., діал. Буря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вітряниця — ВІТРЯНИ́ЦЯ¹, і, ж., діал. Буря. Здавалось, і вітер тут чорний, і дощ ллється з неба чорний, як смола. Фронт мовчав чи його не чути було за вітряницею (О. Гончар). ВІТРЯНИ́ЦЯ², і, ж. Народна назва анемони; вітряк (див. вітря́к²). Словник української мови у 20 томах
  4. вітряниця — ВІТРЯНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Буря. Здавалось, і вітер тут чорний, і дощ ллється з неба чорний, як смола. Фронт мовчав, чи його не чути було за вітряницею (Гончар, І, 1954, 173). Словник української мови в 11 томах
  5. вітряниця — 1. Те саме, що й рушник. 2. Жердина, яка захищає солом'яну покрівлю від руйнувань опадами і вітром, притискуючи її до дерев'яної основи. 3. Даховий простір або високий поміст, пристосовані для сушіння білизни, овочів тощо. 4. Російськомовна назва вітряка. Архітектура і монументальне мистецтво
  6. вітряниця — Вітряниця, -ці ж. Мотыль (въ машинахъ). Як шеретують, то вітряниця у топчаку гуде. Словник української мови Грінченка