гайворон
ГРАК (перелітний птах родини воронових), ГА́ЙВОРОН, ГРА́ЙВОРОН діал. По чорній лисніючій ріллі поважно ходили граки, колупаючись білими дзьобами в землі (О. Копиленко); Вечірній закурився дим, і гайворонів посідали зграї (М. Рильський); Соколи небавом десь поділись, але чимало птиці було тоді в степу й без них: і дрохви, і журавлики, і тетеруки, і горлиці, і гуси, і качки, і грайворони (О. Ільченко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гайворон — -а, ч. Перелітний птах родини воронових з блискучим чорним пір'ям. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гайворон — ГА́ЙВОРОН, а, ч. Перелітний хижий птах родини воронових із блискучим чорним пір'ям. Воли його коло воза Понуро стоять. А із степу гайворони До його [нього] летять (Т. Шевченко); Дві великі тучі пішли наперелом. З піднебесся гайворон падає крилом (А. Словник української мови у 20 томах
- Гайворон — Га́йворон іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
- гайворон — ГА́ЙВОРОН, а, ч.. Перелітний птах родини воронових з блискучим чорним пір’ям. Воли його коло воза Понуро стоять. А із степу гайворони До його летять (Шевч., II, 1953, 127); Дві великі тучі пішли наперелом. З піднебесся гайворон падав крилом (Мал. Словник української мови в 11 томах
- гайворон — Гайворон, -на м. Грачъ, Corvus flugilegus. Вх. Пч. II. 9. Та ще мене гайворони укрили з півночі... Клюють очі козацькії, а трупу — не хочуть. Шевч. 491. Словник української мови Грінченка