1. Словник синонімів української мови

гайда

ГА́ЙДА розм. (заклик, спонукання іти куди-небудь, робити що-небудь), МАРШ розм., ГАЙ діал., ДЕ́ЙКО діал. (Суходоляк:) Гайда на панський фільварк! Викличемо пана на хлопську розмову! (Ю. Мокрієв); — А тепер — гайда спати (М. Стельмах); — Марш мені зараз малину рвати (М. Коцюбинський); Ноги на плечі, та й гай у долину! (І. Франко); А наш Рябко, кажу, все спати не вкладався, Знай, неборак, ганя то в той, то в сей куток: То зазирне в курник, то дейко до свинок (П. Гулак-Артемовський).

I. ГЕТЬ (наказ відійти або залишити кого-небудь); ГЕ́ТЬТЕ (стосовно багатьох); МАРШ розм., НА ВИ́СТУПЦІ ірон., ПРІЧ діал., ВА́РА діал. (наказ відійти); ГА́ЙДА розм. (зі сл. звідси, звідціль — наказ залишити дане місце). — Геть, не заважай мені, — гукає Маковей сусідові-зв'язківцеві (О. Гончар); (Ключар:) Гетьте звідси усі чужі! Одвідали, ну й досить (Леся Українка); — Ану марш із хати! — притупнула Килина ногою на собаку (Є. Гуцало); — Ну, а тепер з хати — на виступці! (Панас Мирний); Мов ужалена змією, скочила Маруся на ноги — Пріч!.. (Г. Хоткевич); — Вара, вара з-під віконця, хлопче (П. Чубинський); (Максим:) Цить, Галю, тихо! Світло погаси мерщій, Та й гайда звідціль хутчій (М. Кропивницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гайда — га́йда вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. гайда — I виг., у знач. присудк. сл., розм. Уживається як заклик, спонукання іти куди-небудь: ідіть, ходім. || Уживається для означення швидкого руху. Гайда звідси — геть звідси. II -и... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гайда — (болг.), гайде(сербохорватський) — народний музичний інструмент, подібний до волинки. Словник-довідник музичних термінів
  4. гайда — ГА́ЙДА¹, и, ж. Одиниця земельного наділу общинників у ранньосередньовічній Англії. Одна гайда являла собою величину оброблюваної земельної ділянки, достатньої для утримання сім'ї одного вільного селянина або однієї сім'ї (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. гайда — див. примушувати Словник синонімів Вусика
  6. гайда — га́йда, га́йде, га́йди болгарська, сербохорватська, словацька назва волинки. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. гайда — ГА́ЙДА, виг., у знач. присудк. сл., розм. Уживається як заклик, спонукання іти куди-небудь: ідіть, ходім. — Гайда, діти.! погасає Каганець козачий! (Шевч., І, 1951, 130); Гукав їм [гусям]: "Гайда!" і свистав, Лозиною лінивих підганяв (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. гайда — Гайда, -ди I 1) м. и ж. Повѣса. Аф. 352. 2) ж. Флейта. Угор. --------------- Гайда! II меж. Мартъ! впередъ! Була колись правда, пожила — та й гайда. Ном. № 6708. Осідлаєм буланого та й гайда в дорогу. Шевч. 246. Словник української мови Грінченка