1. Словник синонімів української мови

галуззя

ГІ́ЛЛЯ́ збірн., ГІЛЛЯ́ЧЧЯ, ГАЛУ́ЗЗЯ, ВІ́ТТЯ, ВІТЬ рідше; ПА́ГІЛЛЯ (тонке). Здоровенний.. дуб розлягся, розширився своїм кострубатим гіллям (М. Коцюбинський); Дерева лежали впоперек дороги, одне на одному, переплітаючись слизьким гілляччям (І. Микитенко); Яр глибокий, схил його засипаний галуззям, торішнім листям (Є. Гуцало); Зашумів буковим віттям прадавній ліс (В. Кучер); Мені здавалось, що й берези Від мене відхиляли віть (Д. Павличко); Порозросталися дерева, пустили багато молодого пагілля (П. Загребельний). — Пор. гі́лка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галуззя — галу́ззя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. галуззя — Гілля, віття, пагілля; (сухе) штурпаччя. Словник синонімів Караванського
  3. галуззя — [галуз':а] -з':а Орфоепічний словник української мови
  4. галуззя — -я, с. Збірн. до галуза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. галуззя — ГАЛУ́ЗЗЯ, я, с. Збірн. до галу́за. Потягає вогкий вітер по саду та стрясає сухе листя з галуззя (І. Франко); Настала осінь, облетіло з деревини листя, калина світила голим галуззям (А. Словник української мови у 20 томах
  6. галуззя — див. гілка Словник синонімів Вусика
  7. галуззя — Галу́ззя, -ззя, -ззю, -ззям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. галуззя — ГАЛУ́ЗЗЯ, я, с. Збірн. до галу́за. Потягає вогкий вітер по саду та стрясає сухе листя з галуззя (Фр., І, 1955, 168); Ходила до річки сухого галуззя на топливо назбирати й наткнулася у верболозі на людину (Коз., Вибр., 1947, 12). Словник української мови в 11 томах
  9. галуззя — Галуззя, -зя с. соб. Вѣтви. Словник української мови Грінченка