гаман

ГАМАНЕ́ЦЬ (вмістище для грошей), ГАМА́Н, ПОРТМОНЕ́, ПОРТМОНЕ́Т заст., ПОРТМОНЕ́ТКА заст., розм., КИСА́ заст., ПУЛЯ́РЕС діал., КАБЗА́ діал., КАМЗА́ діал.; КАЛИ́ТКА, КАПШУ́К, КАЛИТА́ заст., МОШО́НКА діал. (у формі торбини). Витяг (Грицько) гаманця, розшморгнув, добув ізвідти два червінці (Б. Грінченко); Бурлака витяг з гамана гроші й шпурнув шинкареві на стіл (І. Нечуй-Левицький); Виймає (мати) з портмоне монетку і подає її прохачеві (Ю. Смолич); Понишпоривши в своїм портмонеті, зібрав (Петрусь) якось півтора карбованця й побіг навздогін Килині (А. Кримський); — Я вам візьму білет .. Вона хвилину, як бачив я, вагалась, боролась, а остаточно витягнула.. портмонетку (О. Кобилянська); У кого віл та коса, у того і грошей киса (прислів'я); Роман.. поліз у кишеню і витяг звідти шкіряний пулярес (М. Коцюбинський); — Тисячі років збирало болото вершки чорнозему, наче Кощій червінці до кабзи (І. Волошин); Вихопив (Шостак) з-за пазухи пузату, з тонкої шкіри зшиту калитку, похапцем розмотав зав'язку і сипнув червінцями на долоню (І. Коцюба); Старий починає нишпорити в капшуку з грішми (Ірина Вільде); Добув (дружинник) з-під поли набиту золотом калиту, відлічив кілька монет і байдуже кинув їх Амбалові на стіл (Д. Міщенко); Люди витягають мошонки, лічать гроші (Лесь Мартович).

КИСЕ́Т (маленька торбинка для тютюну), КАПШУ́К, КАЛИ́ТКА, ГАМА́Н, КИСЕТИ́НА зневажл., КИСА́ заст. Дід притулився до стіни, поклав додолу калаталку і почав виймати кисет (В. Винниченко); Поклав (Антосьо) на столі капшук, повен тютюну (А. Свидницький); Підійшов Муха Іван.. Мовляв, калитку забув дома, закурити прийшов (А. Головко); Ох, я з корчми та й до корчми Та й зробився п'яний; Згубив люльку, і цибух, І тютюн з гамана (пісня); Дядько в капелюсі.. почав поважно длубатись у кисетині (Б. Грінченко); Патронташ, ремінці, киси, свистки, ланцюжки й болотні чоботи.. — все надавало йому вигляду картинного й дуже бравого (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гаман — Га́ман: — збити, як гамана: сильно бити, на ніщо збити [1;X] Словник з творів Івана Франка
  2. гаман — гама́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. гаман — -а, ч. 1》 Шкіряна сумочка для грошей. || Гроші. 2》 Торбинка для тютюну, люльки та інших дрібних речей; кисет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гаман — ГАМА́Н, а́, ч. 1. Шкіряна сумочка для грошей. Бурлака витяг з гамана гроші й шпурнув шинкареві на стіл (І. Нечуй-Левицький); Сагайдачний взяв з пояса ремінний гаман, розпустивши очкур на ньому, дістав звідти золотого червінця (Іван Ле)... Словник української мови у 20 томах
  5. гаман — га́ман 1. єврей (ст)|| = бібер ◊ зби́ти як га́мана сильно набити, побити, відлупцювати (ср, ст)|| = вигаратати ◊ молоти́ти як га́мана сильно бити, лупцювати (ст): В часі прогульок чи в літніх таборах він завжди борюкався з “Мортеком” – Ярославом Раком. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. Гаман — див. Гаман, Йоган Георг Філософський енциклопедичний словник
  7. гаман — ГАМА́Н, а́, ч. 1. Шкіряна сумочка для грошей. Бурлака витяг з гамана гроші й шпурнув шинкареві на стіл (Н.-Лев., II, 1956, 232); Сагайдачний взяв з пояса ремінний гаман, розпустивши очкур на ньому, дістав звідти золотого червінця (Ле, Хмельницький, І... Словник української мови в 11 томах
  8. гаман — I. Гаман, -на м. Кожаный мѣшочекъ для храненія табаку, карманныхъ вещей; мошна, кошелекъ. Чуб. V. 919. Загубила чотирі гроші з гаманом. Ном. № 12533. Товчуть, як жиди гамана. Десь у мене був з кулями гаман. АД. І. 173. ум. гаманець, гаманчик. Аф. 354. Словник української мови Грінченка