гаман

ГАМА́Н, а́, ч.

1. Шкіряна сумочка для грошей.

Бурлака витяг з гамана гроші й шпурнув шинкареві на стіл (І. Нечуй-Левицький);

Сагайдачний взяв з пояса ремінний гаман, розпустивши очкур на ньому, дістав звідти золотого червінця (Іван Ле);

Вершник зневажливо посміхнувся, гидливо кинув на землю шкіряний гаман. Задзвеніло золото (О. Бердник);

* У порівн. Рот розкривався, як порожній гаман, і в ньому шипіли слова, щось про царенка, злото, дорогі страви (М. Коцюбинський);

// Гроші.

Я довго жив у столиці і мав нагоду пересвідчитись, що зараз сильний не той, хто має шаблю, а той, хто має великий гаман! (В. Малик).

2. Торбинка для тютюну, люльки та інших дрібних речей; кисет.

Підперізувались вони [чабани] шкуряним поясом і прив'язували до його гаман, вицвяхований і ґудзиками, і мідними бляшками, з кресалом і губкою (О. Стороженко);

– Звідкіля вас Бог несе? – спитав чоловік, витягаючи з гамана люльку й набиваючи її тютюном (І. Нечуй-Левицький);

Методично витяг він із кишені гаман, набив люльку, викресав вогню і затягнувся міцними корінцями (З. Тулуб).

3. Те саме, що бума́жник.

Він ще раз витягнув із кишені піджака товстого гамана і там між рахунками й розписками швидко намацав своїми досвідченими пучками Палиного листа (Б. Антоненко-Давидович);

Столярчук витяг з широкої кишені брезентовий гаман, а з нього наші контракти і ще якісь папірці (І. Муратов);

Макітра купив собі нового бумажника. Гаман був з добрячої тисненої шкіри (І. Волошин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

гаман

Значення в інших словниках