гибель

БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІК рідше, КУ́ПА підсил. розм., РІЙ підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн., ТЬМА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩА підсил. розм., ХМА́РА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННА підсил. рідше; ГИ́БЕЛЬ підсил. розм., МА́СА підсил. розм., МО́РЕ підсил., розм., СИ́ЛА підсил. розм., СИ́ЛА-СИЛЕ́ННА підсил. розм., НА́ТОВП розм. рідше (не тільки кількість, а й обсяг, міра і т. ін.); ЛЕГІО́Н підсил. (звичайно про людей і взагалі живі істоти); МІЛЬЙО́Н перев. мн., підсил., МІЛЬЯ́РД перев. мн., підсил., МІРІА́ДИ мн., підсил. книжн., СО́ТНЯ перев. мн., підсил., ТИ́СЯЧА перев. мн., підсил. (звичайно про суцільні маси людей та конкретних предметів); ПОЛКИ́ мн., підсил. (про людей); ПО́ЛЧИЩЕ перев. мн., підсил. (про людей — при негативному ставленні); ЛІС підсил. (про предмети, що височіють над чим-небудь). Крізь відчинені вікна струмував мішаний різкий дух безлічі його улюблених квітів (Л. Смілянський); — Бачу я навкруг велику землю, багато племен і родів, що прожили безлік віків, перемогли ворогів, збудували городи́... (С. Скляренко); Повернулися (Сердюки) незабаром з купою практичних новин, пожвавілі (О. Гончар); Рій думок, тривожні запитання лізли в голову (І. Ле); Цілий сонм діловодів, рахівників сновиґав з цими паперами (І. Ле); — Клевета! Ябеда! — загукали кругом (пани) — ..Хіба можна так виражатись: "організованная шайка", "сонмище кріпосників"? Хіба можна? (Панас Мирний); — Взагалі останнім часом (під час окупації), — ти помітила? — в місті наплодилася тьма всяких ворожок і ворожбитів, — невесело говорив Серьожка (О. Гончар); Зрідка сумує зачахла вільха на низині, а то все сосни, тьма-тьмуща (В. Земляк); Ходить (Олімпія) гордо, холодно, насмішливо серед тої хмари лиць, під градом палких, закоханих поглядів (І. Франко); Звірини в Карпатах водилося тьма-тьменна (І. Чендей); Дим, гибель димів кучерявих, будівлі — ..все цеє зливалось у якусь чудову гармонію (Грицько Григоренко); Маса вражень, що звалилась так несподівано цього вечора на його голову, гнула своїм тягарем додолу (В. Гжицький); Сила роботи у мене перед земським зібранням (М. Коцюбинський); В тій хвилі пані Грозицька, незважаючи на натовп праці, встала зі свого крісла, підійшла до Целі (І. Франко); — Я дивлюся на це не так песимістично. Адже ці "трудні" (про вихованців спецшколи), прикрі, нестерпні, вони все ж тільки винятки серед легіонів наших славних школярчат (О. Гончар); Ми — тільки крешемо іскри, Спалахують мільярди "ми" (В. Еллан); Вогні-вогні, міріади вогнів у вікнах (І. Волошин); Одно нещастя потягло за собою сотню других (Г. Хоткевич); Тисячі голосів, безліч звуків зливаються в гарячий, розморений, одурманюючий гул.. (О. Гончар); Гітлер кинув на нашу землю полчища сповнених зненависті до нас розлючених звірів (О. Довженко); Ліс рук виріс над натовпом (Ю. Збанацький). — Пор. 1. бага́то.

ЗАГИ́БЕЛЬ (смерть, звичайно передчасна, — в бою, від нещасного випадку тощо), ГИ́БЕЛЬ, ПОГИ́БЕЛЬ, ЗАГИ́Н, ЗГУ́БА розм., ПОГУ́БА заст., ЗАГУ́БА діал., ЗАГЛА́ДА діал., ЗГИН рідко. Загибель Івана Антоновича була для роти гіркою несподіванкою (О. Гончар); — Той козак нарочито нас сюди направив. На вірну гибель (Григорій Тютюнник); Ціла вервечка хлопців, чоловіків, жінок проводжала завзятих москалів, котрим і сам чорт не страшний здавався і котрі ішли на неминучу погибель (Панас Мирний); На хвилину щастя, на хвилину, — сумування буде до загину (П. Куліш); В образі її сумному усіх я бачу матерів, що їх сини пішли на згубу за рідний дім, за рідний край (В. Сосюра); (Мирослава:) Прости.., що в таку страшну хвилину непокою тебе! Та саме в такий час кожна хвилина може принести погубу або порятунок (Юліан Опільський); Серед недоступних скель, ..над озером відграється пречудово хороша і висока сцена присяги на вірність своїй країні і на загладу гнобителям (І. Франко); Ненавидим ми зло, проти його стоять По всякий час душа готова; Але на згин йому не будемо вживать Ми зброї іншої, пріч слова (В. Самійленко). — Пор. 1. смерть.

СМЕРТЬ (припинення життєдіяльності організму, закінчення життя), КІНЕ́ЦЬ, СКІН уроч., КОНЧИ́НА уроч., ГИ́БЕЛЬ, ПОГИ́БЕЛЬ, СКОНА́ННЯ, КРАЙ, МОГИ́ЛА розм., АМІ́НЬ розм., А́МБА розм., КАЮ́К розм., КАПУ́Т розм., РІШЕНЕ́ЦЬ рідко, СО́ДУХА (СО́ДУХИ мн.) розм., заст. рідше. Вона захворіла, ледве встає з ліжка і тільки й говорить, що про свою смерть (Є. Гуцало); Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест (В. Стус); Чому ж отут у грудях все млоїться? Смерті, кінця боїшся? (О. Гончар); Все живе не хоче йти до скону — І трава, і птиця на землі (А. Малишко); "З твоїх уст я п'ю смерть, — прорекла вона. — Добре се знаю, І кончину свою поцілунком солоним вітаю" (П. Куліш); І зігнувшись під вагою, Хирна шкапа краю жде (П. Грабовський); Як не покаєшся, — тобі буде могила, а мені кобила (казка); Туди кожну тобі ніч везуть кого-небудь з контррозвідки. Ну, а хто вже на баржу попав, тому каюк і похорон за першим розрядом (В. Собко); Чим ми жили морально? Лише сподіванками на те, що загарбникам буде капут (Ю. Яновський); Той ворог хитро, як лисиця, Мені готує рішенець. Нахабно в праву рукавицю Кладе для певності свинець (Б. Олійник); Нехай тільки вловимо, буде йому содуха (Леся Українка). — Пор. заги́бель.

РУБА́НОК (теслярський інструмент для ручного стругання деревини), ГЕ́МБЕЛЬ розм., ГИ́БЕЛЬ діал.; ШЕРХЕ́БЕЛЬ (для первісного стругання деревини). Тимко стояв біля верстата й рубанком завзято стругав дошку (О. Донченко); Після відпочинку козаків у всіх кутках табору знову застукали сокири.., засичали гемблі (С. Добровольський); Дім бережно збудований був із грубих, у чотири гранки гладко обтесаних і гиблем на споєннях вигладжених ялиць (І. Франко); Три хлопчики.. майструють тут: шерхебелем один орудує, обстругуючи бистро бруски із жилками червонуваті (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гибель — Ги́бель, ги́мбель: — рубанок [15;VI] — струганок [13;II] — фуганок [16] гибель: изъ нѣм. Hobel, стругъ [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. гибель — ги́бель 1 іменник жіночого роду загибель ги́бель 2 іменник чоловічого роду рубанок діал. Орфографічний словник української мови
  3. гибель — I і гибіль, -і, ж. 1》 Кінець існування, смерть (передчасна, насильницька). 2》 чого, перен., розм. Велика кількість; сила-силенна, безліч. II -бля, ч., діал. Рубанок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гибель — Загин Словник чужослів Павло Штепа
  5. гибель — ГИ́БЕЛЬ¹, і, ж., заст., розм. 1. Загибель. Еней ту бачив страшну тучу, Що на його війна несла; В ній бачив гибель неминучу І мучивсь страшно, без числа (І. Словник української мови у 20 томах
  6. гибель — ги́бель (ги́мбель) рубанок, гембель (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. гибель — див. багато; смерть Словник синонімів Вусика
  8. гибель — до ги́белі. Велика кількість, дуже багато. Птахів усяких добре знав дід Кіндрат. Казав, у лісі птаства та звіроти до гибелі (А. Хижняк); Риба в Пслі любить “балуватись”… Там її до гибелі (Остап Вишня). Фразеологічний словник української мови
  9. гибель — Ги́бель і ги́біль, -белі, -белі, -беллю і -біллю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. гибель — ГИ́БЕЛЬ¹, і, ж. 1. Кінець існування, смерть (передчасна, насильницька). Еней ту бачив страшну тучу, Що на його війна несла; В ній бачив гибель неминучу І мучивсь страшно, без числа (Котл., І, 1952, 198). 2. чого, перен., розм. Словник української мови в 11 томах
  11. гибель — Гибель, -бля м. = гембель. Шух. I. 87. --------------- Гибель, -лі ж. Погибель. Словник української мови Грінченка