1. Словник української мови у 20 томах

гибель

ГИ́БЕЛЬ¹, і, ж., заст., розм.

1. Загибель.

Еней ту бачив страшну тучу, Що на його війна несла; В ній бачив гибель неминучу І мучивсь страшно, без числа (І. Котляревський);

Гибель Батурина зробила на старшин велике вражіння, і ляк почав заповзати у малі серця (Г. Хоткевич);

Той козак нарочито нас сюди направив. На вірну гибель. Глянь угору, це ж не яр, а колодязь, – показав Марко на круті, майже прямовисні стіни (Григорій Тютюнник).

2. чого, перен., розм. Велика кількість; сила-силенна, безліч.

Усе цеє – сонце, голубий прозорий туман.., дим, гибель димів кучерявих .. – все цеє зливалось у якусь чудову гармонію (Грицько Григоренко).

3. розм. Щось смертельно небезпечне.

Глядіть, не купуйте тієї гибелі! По два пуди в одні руки відпускано, – понакуповували люди і скрізь покотом лягають, мертві (В. Барка).

◇ (1) До ги́белі – дуже багато.

Риба в Пслі любить “балуватись”... Там її до гибелі (Остап Вишня);

В деяких місцях тетеруків, а особливо фазанів, було до гибелі! (І. Багряний);

Птахів усяких добре знав дід Кіндрат. Казав, у лісі птаства та звіроти до гибелі (А. Хижняк).

ГИ́БЕЛЬ², бля, ч., діал.

Рубанок.

Дім боярина збудований був із грубих, у чотири гранки гладко обтесаних і гиблем на споєннях вигладжених ялиць (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гибель — Ги́бель, ги́мбель: — рубанок [15;VI] — струганок [13;II] — фуганок [16] гибель: изъ нѣм. Hobel, стругъ [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. гибель — ги́бель 1 іменник жіночого роду загибель ги́бель 2 іменник чоловічого роду рубанок діал. Орфографічний словник української мови
  3. гибель — I і гибіль, -і, ж. 1》 Кінець існування, смерть (передчасна, насильницька). 2》 чого, перен., розм. Велика кількість; сила-силенна, безліч. II -бля, ч., діал. Рубанок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гибель — Загин Словник чужослів Павло Штепа
  5. гибель — ги́бель (ги́мбель) рубанок, гембель (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. гибель — див. багато; смерть Словник синонімів Вусика
  7. гибель — до ги́белі. Велика кількість, дуже багато. Птахів усяких добре знав дід Кіндрат. Казав, у лісі птаства та звіроти до гибелі (А. Хижняк); Риба в Пслі любить “балуватись”… Там її до гибелі (Остап Вишня). Фразеологічний словник української мови
  8. гибель — БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІК рідше, КУ́ПА підсил. розм., РІЙ підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн., ТЬМА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩА підсил. розм., ХМА́РА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННА підсил. Словник синонімів української мови
  9. гибель — Ги́бель і ги́біль, -белі, -белі, -беллю і -біллю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. гибель — ГИ́БЕЛЬ¹, і, ж. 1. Кінець існування, смерть (передчасна, насильницька). Еней ту бачив страшну тучу, Що на його війна несла; В ній бачив гибель неминучу І мучивсь страшно, без числа (Котл., І, 1952, 198). 2. чого, перен., розм. Словник української мови в 11 томах
  11. гибель — Гибель, -бля м. = гембель. Шух. I. 87. --------------- Гибель, -лі ж. Погибель. Словник української мови Грінченка