1. Словник української мови в 11 томах

гибель

ГИ́БЕЛЬ¹, і, ж.

1. Кінець існування, смерть (передчасна, насильницька).

Еней ту бачив страшну тучу, Що на його війна несла; В ній бачив гибель неминучу І мучивсь страшно, без числа (Котл., І, 1952, 198).

2. чого, перен., розм. Велика кількість; сила-силенна, безліч.

Усе цеє — сонце, голубий прозорий туман.. , дим, гибель димів кучерявих..— все цеє зливалось у якусь чудову гармонію (Григ., Вибр., 1959, 398).

До ги́белі — те саме, що ги́бель¹ 2.

— Скажи, що на шахтах їхнього брата до гибелі (Панч, Синів.., 1959, 9);

— Толком доповідай: де, скільки [ворогів]? — До гибелі, до біса! — затанцював перед ним фронтовик на своїй дерев’янці (Гончар, Таврія.., 1957, 337).

ГИ́БЕЛЬ², бля, ч., діал. Рубанок.

Дім боярина збудований був із грубих, у чотири гранки гладко обтесаних і гиблем на споєннях вигладжених ялиць (Фр., VI, 1951, 74).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гибель — Ги́бель, ги́мбель: — рубанок [15;VI] — струганок [13;II] — фуганок [16] гибель: изъ нѣм. Hobel, стругъ [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. гибель — ги́бель 1 іменник жіночого роду загибель ги́бель 2 іменник чоловічого роду рубанок діал. Орфографічний словник української мови
  3. гибель — I і гибіль, -і, ж. 1》 Кінець існування, смерть (передчасна, насильницька). 2》 чого, перен., розм. Велика кількість; сила-силенна, безліч. II -бля, ч., діал. Рубанок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гибель — Загин Словник чужослів Павло Штепа
  5. гибель — ГИ́БЕЛЬ¹, і, ж., заст., розм. 1. Загибель. Еней ту бачив страшну тучу, Що на його війна несла; В ній бачив гибель неминучу І мучивсь страшно, без числа (І. Словник української мови у 20 томах
  6. гибель — ги́бель (ги́мбель) рубанок, гембель (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. гибель — див. багато; смерть Словник синонімів Вусика
  8. гибель — до ги́белі. Велика кількість, дуже багато. Птахів усяких добре знав дід Кіндрат. Казав, у лісі птаства та звіроти до гибелі (А. Хижняк); Риба в Пслі любить “балуватись”… Там її до гибелі (Остап Вишня). Фразеологічний словник української мови
  9. гибель — БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІК рідше, КУ́ПА підсил. розм., РІЙ підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн., ТЬМА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩА підсил. розм., ХМА́РА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННА підсил. Словник синонімів української мови
  10. гибель — Ги́бель і ги́біль, -белі, -белі, -беллю і -біллю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. гибель — Гибель, -бля м. = гембель. Шух. I. 87. --------------- Гибель, -лі ж. Погибель. Словник української мови Грінченка